Спецпроект

ЦДАГО оприлюднив 1315 сторінок документів часів Голодомору

ЦДАГО оцифрував протоколи засідань Політбюро ЦК КП(б)У за 1932 рік

На E-resource ЦДАГО України виставлено цифрові копії справ із протоколами засідань Політбюро ЦК КП(б)У. Це 9 справ за 1932 рік на 1315 аркушах, які містять 40 протоколів засідань, що охоплюють 1263 питання з різноманітних сфер життя українського суспільства у радянський період.

 

Оприлюднені справи містять матеріали, в яких чітко простежується лінія тиску партійного керівництва щодо хлібозаготівель, примусового вилучення зерна та іншої продукції, застосування з цією метою репресивних заходів до селянства та колгоспного активу.

Документи розкривають страшну картину наростання продовольчих труднощів, голоду та смертності в Україні.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".