Меморіальну дошку маршалу Блюхеру демонтували в Одесі. ФОТО

Одеські комунальники демонтували меморіальну дошку, встановлену на згадку про радянського воєначальника часів Громадянської війни Василя Блюхера.

Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на інформагентство "Трасса Е-95".

Демонтаж дошки було проведено на виконання Закону України "Про засудження комуністичного і нацистського  тоталітарних режимів". Меморіальна дошка розташовувалася на фасаді будинку, де в 1920—1921 рр. жив командир 51-ї Перекопської дивізії Блюхер, що також свого часу займав пост начальника військ Одеської губернії.

Місце, де раніше висіла дошка Блюхеру

ДОВІДКА:

Василь Блюхер (1890—1938) — радянський військовий, державний, партійний діяч. Маршал Радянського Союзу (1935), кавалер Ордена Червоного Прапора № 1(1918), Ордена Червоної Зірки №1(1930). 

У 1938 році був заарештований у ході масових репресій в РСЧА і 9 листопада 1938 помер у Лефортівській в'язниці від тортур на допитах. Посмертно реабілітований у березні 1956 року.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.