Меморіальну дошку маршалу Блюхеру демонтували в Одесі. ФОТО

Одеські комунальники демонтували меморіальну дошку, встановлену на згадку про радянського воєначальника часів Громадянської війни Василя Блюхера.

Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на інформагентство "Трасса Е-95".

Демонтаж дошки було проведено на виконання Закону України "Про засудження комуністичного і нацистського  тоталітарних режимів". Меморіальна дошка розташовувалася на фасаді будинку, де в 1920—1921 рр. жив командир 51-ї Перекопської дивізії Блюхер, що також свого часу займав пост начальника військ Одеської губернії.

Місце, де раніше висіла дошка Блюхеру

ДОВІДКА:

Василь Блюхер (1890—1938) — радянський військовий, державний, партійний діяч. Маршал Радянського Союзу (1935), кавалер Ордена Червоного Прапора № 1(1918), Ордена Червоної Зірки №1(1930). 

У 1938 році був заарештований у ході масових репресій в РСЧА і 9 листопада 1938 помер у Лефортівській в'язниці від тортур на допитах. Посмертно реабілітований у березні 1956 року.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.