Одеські депутати ще раз перейменували декомунізовані вулиці

Депутати Одеської міської ради на сесії ухвалили рішення відмінити перейменування топонімів, здійсненого в рамках декомунізації.

Проект рішення до порядку денного вніс голосом депутат Олег Бриндак, а частина депутатів узагалі не отримала списку нових назв, тож голосувала наосліп, передає "Думская".

"Ідучи, реформатори підклали бомбу, яка днями вибунула – Мін’юст зареєстрував нові назви від Саакашвілі. Однак там було допущено ряд помилок – деякі вулиці взагалі не існують, а деякі вже були до того часу перейменовані за ініціативою нашої топонімічної комісії в ході виконання закону про декомунізацію", –  зазначив Олег Бриндак. І додав:

"Ми вважаємо, що називати вулиці потрібно іменами тих людей, які жили й працювали в Одесі, наприклад іменем Бориса Литвака чи Героя Радянського Союзу Жученка, а не імператора Габсбурга".

Проект рішення підтримало 46 депутатів. Нові назви вулиць наразі невідомі.  

У мережі "Фейсбук" опублікували список поіменного голосування за це рішення:

Чинний голова ОДА Максим Степанов назвав голосування за перейменування в міськраді провокацією напередодні трагідчних подій 2 травня.

"Так, в минулорічному варіанті є неоднозначні моменти, які небхідно було обговорювати з жителями і обов'язково провести громадські слухання. Але те, що сталося вчора – це провокація", – написав Степанов у себе на "Фейсбуці".

"Візьмемо пані Терешкову. Так, вона стала першою жінкою космонавтом в 1963 році. Але ж це не все, з чим пов'язане життя Терешкової! У депутатів міськради ж не настільки коротка пам'ять, сподіваюся, щоб забути про те, що та ж пані Терешкова, як депутат Держдуми РФ, в 2014 році проголосувала за анексію Криму...Так чию пам'ять вирішили увічнити? Чи пам'ятають вони, депутатами якої країни вони є? Сподіваюся, це якесь запаморочення чи ще щось, але аж ніяк не зважене рішення!", – зазначив Степанов. 

Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович зазначив, що повернення комуністичних назв є незаконним і може тягнути за собою кримінальну відповідальність:

Натомість народний депутат від Опозиційного блоку Микола Скорик розкритикував реакцію УІНП і перейменування комуністичних назв уцілому:

"Це бездумна декомунізація, коли намагаються обнулити таких історичних особистостей, як маршал Перемоги Георгій Жуков чи перша жінка-космонавт Валентина Терекова", – сказав він.

Нагадаємо, в травні 2016 року тодішній голова Одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі своїм розпорядженням перейменував 56 вулиць і провулків Одеси.

Проспект Маршала Жукова став проспектом Небесної Сотні, вулиця Червоних Зір – Бернардацці (архітектора), Дніпропетровська дорога – вул. Семена Палія, вулиця Бєлінського – Леонтовича, Островського – Івана Мазепи, Фурманова – Дмитра Донцова, Героїв Сталінграда – Героїв оборони Одеси, а Піонерський провулок – Ліверпульським (на честь міста-побратима).

Вул. Ярослава Галана стала вул. Романа Шухевича, а провулок Богданова – провулком ерцгерцога Австро-Угорщини Вільгельма Габсбурга (він же Василь Вишиваний).

Частину номерних Чапаєвських провулків губернатор перейменував на честь жителів області, загиблих на фронті: Володимира Терещенка, Олега Андрійця, Боиса Кіфоренка,Ігоря Кисельова й Олега Стороженка.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".