Арку Дружби народів у Києві зносити не будуть

Київська міська держадміністрація відмовляється демонтувати колишню Арку дружби народів у столиці.

Про це повідомила пресслужба Київської міської державної адміністрації.

"У столиці не демонтуватимуть одну з візитівок міста – арку "Свободи українського народу", її сенс переосмислено. А простір біля неї отримає нову концепцію", - наголошують у Департаменті культури КМДА.

Як зазначають у Департаменті, після початку повномасштабного вторгнення Київрада ухвалила рішення про перейменування арки "Дружби народів" на арку "Свободи українського народу". Радянську скульптуру двох робітників – символ возз'єднання України та росії – демонтували у квітні того ж року.

Після фахового вивчення та консультацій із громадськістю робоча група КМДА з вивчення питань щодо усунення пам'ятних об'єктів, пов'язаних з історією і культурою росії та срср, з публічного простору міста Києва 19 січня цього року прийняла рішення про збереження арки "Свободи українського народу".

"Окрім того, витрата значних коштів з міського бюджету на демонтаж арки "Свободи українського народу" не є сьогодні найнагальнішим питанням. Адже під час воєнного стану місто насамперед спрямовує фінанси на допомогу Збройним Силам України, безперебійне функціонування бюджетної сфери та вирішення життєво важливих потреб столичних мешканців", - зазначили у департаменті.

Нагадаємо, 17 квітня Міністерство культури та інформаційної політики видало наказ про те, що колишня Арка дружби народів у Києві не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, а отже її можна демонтувати.

Арка дружби народів у Києві встановлена у 1982 році з нагоди відзначення 60-річчя утворення СРСР та 65-ї річниці Жовтневого перевороту 1917 року.

 

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.