Суд скасував повторне перейменування декомунізованих вулиць у Баштанці

15 червня Баштанський районний суд Миколаївської області визнав протиправним та скасував рішення Баштанської міської ради щодо зворотного перейменування вулиць, перейменованих у рамках декомунізації.

Про це інформує прес-служба прокуратури Миколаївської області.

"Миколаївщина – патріотичний край, де вшановують пам'ять Героїв Небесної Сотні, схиляють голови перед загиблими захисниками країни та підтримують воїнів у зоні АТО, тому, сподіваємось, що цей випадок буде уроком і пересторогою для інших не допускати в подальшому демонстрацій та будь-яких проявів символів "тоталітарного комуністичного режиму", – йдеться у заяві відомства. 

Як повідомляла "ІП", 25 травня сесія міськради м. Баштанка Миколаївської області ухвалила повернути старі назви вул. Небесної Сотні, Підпільників ОУН, Д. Боровика і М. Василенка. Вони стали називатися, відповідно, вул. Баштанської Республіки, Васляєва, Ватутіна та Горького.

Український інститут національної пам’яті у листі на адресу Баштанської міської ради оскаржив дане рішення, а також спрямував відповідні звернення до СБУ та Генпрокуратури.

2 червня Миколаївська прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом повторного перейменування. Того ж дня Баштанський районний суд Миколаївської області призупинив дію відповідного рішення Баштанської міської ради.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.