Інститут нацпам'яті оскаржив скасування декомунізації в Баштанці

1 червня Український інститут національної пам'яті надіслав баштанському міському голові листа із закликом призупинити рішення про повторне перейменування декомунізованих вулиць. Паралельно прохання розібратися в ситуації були спрямовані до Національної поліції, ГПУ і СБУ.

Про це інформує офіційний сайт УІНП.

25 травня цього року Баштанська міська рада (Миколаївська область) ухвалила рішення, яким перейменувала окремі об’єкти топоніміки у Баштанці. Зокрема, до переліку ввійшли вулиці, раніше перейменовані у зв’язку з декомунізацією.

Так, вулиці Небесної Сотні повернули попередню назву вулиця Баштанської республіки, вул. Підпільників ОУН – вул. Васляєва, вул. Д. Боровика – вул. Ватутіна, вул. М. Василенка – вул. Горького.

Український інститут національної пам'яті надіслав міському голові Баштанки І. Рубському лист, в якому наголосив, що згадане рішення суперечить чинному законодавству, й закликав призупинити його відповідно до Закону "Про місцеве самоврядування в Україні".

Водночас Український інститут національної пам’яті звернувся з відповідними листами до голови Національної поліції С. Князєва, Генерального прокурора Ю. Луценка, голови Служби безпеки В. Грицака з проханням провести у межах компетенції перевірку викладених фактів та в разі встановлення протиправних дій притягнути винних осіб до відповідальності, передбаченої законом.

Нагадаємо, вулиці Баштанської республіки, Васляєва, Ватутіна й Горького були перейменовані розпорядженням голови Миколаївської ОДА від 21 травня 2016 року згідно з декомунізаційним законодавством як такі, що містили символіку комуністичного тоталітарного режиму. Це рішення є чинним й обов’язковим до виконання.

"Оскільки перейменування об’єктів топоніміки з символікою комуністичного тоталітарного режиму у м. Баштанці згідно передбаченої Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" процедури вже відбулося, будь-яке нове перейменування має відбуватися за процедурою, визначеною Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" та Порядком проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, та об’єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2012 № 989", – йдеться в листі.

Таким чином, за загальною процедурою об’єктам топоніміки можуть бути присвоєні імена осіб, які "внесли вагомий вклад у боротьбу за незалежність, розбудову Української держави, підтримання міжнародного миру і безпеки, зміцнення міжнародного авторитету України; здійснили героїчний вчинок, звершення в ім’я Батьківщини; зробили значний особистий внесок у розвиток науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя".

Водночас забороняється присвоювати об’єктам топоніміки імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, працювали у радянських органах державної безпеки, назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних радянських республік та похідні від них, а також назви, пов’язані з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті.

Тому повернення вулицям міста Баштанки декомунізованих назв суперечить чинному законодавству.

Зазначаємо, що відповідно до ст. 4361 Кримінального кодексу України "виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів" є кримінальним злочином і "карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої. Ті самі дії, вчинені особою, яка є представником влади, або вчинені повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації, караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої".

У листі до міського голови Баштанки Український інститут національної пам’яті також пояснив, чому рішення Баштанської міської ради суперечить Конституції України, не враховує вимог чинного законодавства, зокрема законів України "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті", Указу Президента України "Про вшанування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті" від 28.01.2010 року № 75/2010, Указу Президента від 11.02.2015 №69/2015 "Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні", а також йтиме у розріз з вимогами Стратегії національно- патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки, затвердженої Указом Президента України від 13.10.2015 № 580/2015.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.