Створено електронну мапу українських етнічних земель Любачівщини

Нова інтернет-мапа Любачівщини і трьох сусідніх повітів об’єднує населені пункти колишнього Львівського воєводства, які були населені українцями (до 1947 року).

Окрім Любачівського карта включає частину Яворівського, Рава-Руського та Сокальського повітів, які опинились за лінією Керзона. У сучасних кордонах карта охоплює Підкарпатське і Люблінське воєводства на території Республіки Польща. Ця мапа є продовженням проекту "LemkoLand. Beta 2.0".

 Для збільшення тиність тут. Щоб перейти до онлайн-карти, тисніть сюди.

"Створити на наповнювати мапу мене надихнули мої друзі лемки. Досить часто зустрічаючи нащадків вихідців з найзахіднішої частини Львівщини я помітив, що значна частина молоді не має уявлення, де знаходиться територія проживання їхніх предків і вважає, що це Лемківщина. Відтепер кожен охочий може ввести назву в пошуку на мапі і дізнатись про населений пункт предків, – розповідає координатор проекту Андрій Стадник, – Окрім цього це гарна можливість для знайомства вихідців з цієї території, які були депортовані, як в рамках обміну населенням, так і операції "Вісла".

За словами координатора, зараз триває наповнення карти. Зокрема, для частини сіл і міст уже наведено короткі факти про їхню історію, подекуди є фотографії, а також посилання на тексти в "Вікіпедії" чи інших джерелах.

"Оскільки в Вікіпедії дуже мало україномовних сторінок, присвячених Любачівщині, сподіваюся, що ця карта спонукатиме молодь до їх створення", – зазначив координатор.

ДОВІДКА:

Любачівщина –це територія в складі Республіки Польща, на якій здавна проживали українці. Походить від назви однойменного повіту.  Історичним центром вважається місто Любачів. Територія входила в склад Королівства Галичини та Володимирії а також Львівського воєводства (ІІ Річ Посполита).

За даними Володимира Кубійовича, до початку Другої світової війни в Любачівському повіті проживало 93 200 мешканців, з них 49 560 українців—греко-католиків (53,17 %), 13 555 українців—римо-католиків (14,54%), 20 265 поляків (21,74%), 240 польських колоністів міжвоєнного періоду (0,26%) і 9 235 євреїв (9,91%).

На сьогодні Любачівський повіт перебуває в складі Підкарпатського воєводства Республіки Польща. 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.