У приміщенні колишньої в'язнці НКВД в Луцьку хочуть розмістити хостел

У Луцьку в приміщенні колишньої в'язниці, де на початку Другої світової війни розстрілювали людей, облаштовують житло для туристів.

Про йдеться в сюжеті "5 каналу", передає сайт "Район. Луцьк".

Будівля у старій частинці Луцька – пам'ятник архітектури XVII століття. Майже 100 років в її стінах був монастир. Згодом у приміщенні з міцними мурами була і буцегарня, і музичне училище.

Кілька років тому комплекс споруд передали церкві. Священики, щоб назбирати грошей на ремонт приміщення, вирішили облаштувати в частині монастиря хостел.

Ідея відкрити готель в історичній споруді обурила місцеву громадськість. Історики кажуть, із тюрмою, що була в цій будівлі, пов'язані чорні сторінки української історії: енкаведисти розстріляли там тисячі політичних в'язнів.

"В цих камерах досі "сочиться кров" тих людей, які загинули там. І робити на цьому атракцію… І особливо те, що анонсувалося, що там будуть в формі НКВС обслуговувати цей заклад. Ну це взагалі не лізе ні в які рамки здорового глузду", – обурюється краєзнавець Ігор Левчук.

Деякі луцькі історики переконують – будівля більше підходить для музею тоталітарних репресій або історії УПА, а не для хостелу. Історик Сергій Годлевський впевнений: "Я думаю, що ті дві установи, такі як монастир і музей, то вони б одна одну доповнювали — тоді був би повний комплекс".

Від суперечок церкви та громадськості місцева влада воліє залишатися осторонь. Але чиновники визнають, що створення готелю в архітектурній пам'ятці з комерційною метою – протизаконне.

"В законі є положення, яке забороняє релігійним організаціям використовувати землю чи пам'ятки для підприємницької діяльності… Влаштування хостелу у вигляді тюремних камер в будинку колишньої тюрми — воно не суперечить статусу пам'ятки", – розповідає начальник відділу охорони історичної спадщини Луцької міської ради Петро Троневич.

Тим часом, церква продовжує реконструювати пам'ятку архітектури. Поки її дії не планують оскаржувати ані активісти, ані влада.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.