На Чернігівщині знайшли давньоруський курган і городище Х сторіччя. ФОТО

Під час розкопок у селищі Морівськ Козелецького району Чернігівщини археологи натрапили на давньоруський курган та городище Х сторіччя.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив старший викладач кафедри історії та археології України Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка В'ячеслав Скороход, передає Insider.
Фото: В'ячеслав Скороход
У ХVIII - ХІХ ст. на Дитинці стояла дерев'яна церква Святого Миколая, навколо якої сформувався цвинтар. Отримані матеріали ХІІ - ХVII ст. В одній із садиб експедицією сфотографованого курган давньоруського часу, що зберігся до наших днів.

Вчений повідомив, що у квітні - травні цього року було обстежено і прошурфовано с. Морівськ (літописний Моровійськ) та його околиці. Роботи велися на дитинці та посадах давньоруського міста ХІІ ст., що у ХVI - XVII ст. було фортецею на кордоні "московського царства" і Речі Посполитої.

Фото: В'ячеслав Скороход

"Сенсаційним відкриттям стала знахідка городища Х ст. у південній частині селища. Експедицією був закладений шурф, що потрапив у тіло валу, та зібраний підйомний матеріал. Нововиявлене городище було попередником літописного Моровійська, що у ХІІ ст. був перенесений на північний мис в результаті зміни русла р. Десни", - зазначив Скороход.

Також на околицях Седнева експедиція працювала на поселенні Орешня 2 та в ур. Трифонівщина, де другий рік поспіль досліджується городище ХІV - ХV ст. За результатами розкопок виявлено, що городище було збудовано на місті поселення Х ст. і слугувало схованкою.

В розкопі було виявлено залишки згорілих дерев'яних конструкцій, численні фрагменти кераміки та печини, кісток тварин, індивідуальні знахідки. Серед знахідок можна виділити ординську та литовську монети ХV ст., залізні пластини від ординського панцира, кольчужне кільце, арбалетний болт, ремінні та підпружні пряжки, уламки прикрас тощо.

На поселенні Орешня 2 було досліджено ділянку господарського двору Х ст. із трьома зерновими ямами. 

Фото: В'ячеслав Скороход

Крім того на садибі І.Маземи в ур. Гончарівка виявлено фрагмент фундаменту, раніше невідомої споруди ХVІІ ст. Неподалік Гончарівки, на терасі р. Сейм виявлено житлову споруду початку ХVIII ст., що загинула у пожежі. 

Були проведені дослідження на терасі в ур. Горбанівка, де окрім культурних шарів козацької доби, було виявлено поселення VIII ст. волинцівської археологічної культури.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.