Бібліотеку української літератури у Москві поступового знищують

Після репресій проти бібліотеки і розшуку слідчими відвідувачів закладу, до читальні перестали заходити.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на співробітників бібліотеки.

"Наразі в бібліотеці залишилася періодика, автореферати та дисертації. Більшість книжок відправлено в Бібліотеку іноземної літератури", - сказав співрозмовник агентства.

За його словами, триває скорочення персоналу, і на сьогодні залишився лише один співробітник на посаді "бібліотекар". "Хтось пішов, когось "пішли", когось скоротили. Колектив розігнали", - додав він.

Після репресій проти бібліотеки, засудження колишнього директора Наталії Шаріної, розшуку слідчими читачів за цікавість до "екстремістської" та "націоналістичної" літератури до читальні перестали заходити відвідувачі, сказав співробітник бібліотеки. Він зауважив, що залишилось дочекатись, коли демонтують вивіску, де вказано "Бібліотека української літератури".

Як повідомляв УНІАН, 28 жовтня 2015 року в Бібліотеці української літератури в Москві провели обшук, поліція підкинула націоналістичну літературу. Також обшук провели вдома в Шаріної. Слідчі шукали літературу, яка містить факти, що "викривлюють історію".

5 червня Мєщанський районний суд Москви засудив Шаріну до 4 років ув'язнення умовно. Її обвинуватили у розповсюдженні екстремістської літератури, що "закликає до ненависті і ворожнечі", а також у розтраті бюджетних коштів. Захист Шаріної оскаржив вирок.

У міжнародній правозахисній організації Amnesty International заявили, що Шаріна стала жертвою судового свавілля, а ухвалений вирок демонструє повне презирство російської судової системи до принципу верховенства права.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.