In memoriam. Сьогодні ховатимуть медсестру УПА Дарію Полюгу

У середу, 13 вересня, поховають учасницю українського визвольного руху Дарію Полюгу, яка померла на 92-му році життя напередодні.

Поховають оунівку на Личаківському кладовищі на полі № 52, передає ZAXID.net із посиланням на прес-службу Львівської міської ради.

Чин похорону відбудеться о 16:00 у каплиці Івана Хрестителя на вул. Пекарській, 52. Після цього орієнтовно о 17:00 відбудеться поховання на цвинтарі.

Дарія Полюга в юнацькі роки. Фото: territoryterror.org.ua

ДОВІДКА:

Дарія Палюга (у дівоцтві Масюк) народилася 4 березня 1926 року в м. Яворів на Львівщині. Закінчила шість класів "Рідної школи". У 1938–1939 роках навчалася в Яворівській гімназії при монастирі сестер Василіянок, потім в учительській семінарії. У 1942 році вступила до Юнацтва ОУН. За рекомендацією Крайового проводу ОУН вступила до Львівського медінституту.

У 1944 році пройшла вишкіл медсестер, який проводив лікар куреня УПА "Переяслави", відомий поет та ідеолог українського націоналізму Юрій Липа. 1948-го року на 4-му курсі медінституту була заарештована. 7-8 жовтня перебувала в тюрмі на вул. Лонцького у Львові. Рішенням комісії Особливої наради при МГБ СРСР засуджена за ст. 54 КК УРСР на 10 років.

Дарія Полюга (перший ряд, друга ліворуч) і Любомир Полюга (другий ряд, ліворуч) з друзями після виходу з таборів. 2-га половина 1950-х років. Фото: territoryterror.org.ua

Покарання відбувала в таборах Інти (Комі АРСР). Звільнена в 1956 році. За два роки отримала дозвіл на повернення в Східну Україну. Із 1961 року жила в Цюрупинську (тепер м. Олешки) Херсонської області. Від 2001 року мешкала у Львові. Була одружена з Любомиром Полюгою (1925–2016) – охоронцем Головного командира УПА Романа Шухевича.

Більше про Дарію Полюгу читайте на сайті "Територія терору".

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.