АНОНС: У Києві обговорять спадщину держав, які виникли на руїнах Російської імперії

23–24 вересня в Києві відбудеться конференція "Правова та інституціональна спадщина держав, що виникли на руїнах Російської імперії".

Даний захід проходитиме в рамках циклу конференцій та дискусій "Падіння Імперії", присвячених століттю відродження незалежності держав, які виникли на руїнах Російської Імперії.

Програма конференції

23 вересня 2017 р.

10:00–10:20 – відкриття конференції

Вітальне слово – Маріуш Патеї, Олесь Шевченко

Секція "Відродження України та боротьба за незалежність"

10:25–10:55 проф. Ігор Ілюшин "Вплив союзу Пілсудський-Петлюра 1920 р. на східну (національну) політику міжвоєнної Польщі".

11:00–11:45 Обговорення

11:45–12:10 Кава-брейк

Секція "Прагнення кримських татар до незалежність – Кримська народна республіка"

12:10–12:35 Гульнара Абдулаева "Кримський уряд Сулеймана Сулькевича. Взаємини з Польщею".

12:35–12:50 д-р Андрій Іванець "Кримськотатарська революція у 1917 початок 1918 року: її цілі,учасники, рушійні сили та результати".

12:50–13:15 д-р Тимур Куршутов "Польсько-кримськотатарські зв’язки у міжвоєнний період (1918-1939 гг.)".

13:15–13:40 д-р Наріман Сеітягяев "Провідні ідей та причини поразки кримських татар боротьби за національну державність у 1917–1918 рр.".

13:40–14:10 д-р хаб. Здзіслав Янечек "Польських шлях до незалежності підчас Першої світової війни та відродження Польської держави".

14:10 – 14:30 Обговорення. Ведучі Олесь Шевченко, Ядвіга Хмелевська.

14:30 –15:30 Обід.

15:30–16:00  д-р Маріуш Патеї "Економічні підвалини регіональної співпраці у дослідженнях батьків-засновників ІІ Речі Посполитої та УНР"

16:00–17:00 Обговорення та завершення першого дня конференції

24 вересня 2017 р.

10:00–10:30 Олена Семеняка "Адріатично-Балто-Чорноморська інтеграція: від незалежності до суверенітету"

10:30–11:00 Обговорення

11:00–12:00 Дискусія про співпрацю народів у боротьбі з радянською Росією. Модератори: Маріуш Патеї, Сінавер Кадиров.

12:00 – 12:30 Перерва

12:30–13:30 Загальна дискусія. Модератори: Олесь Шевченко, Діана Бідочко, Петро Хлебович, Ядвіга Хмелевська,Сінавер Кадиров.

13:30–14:00 д-р Олеся Радишевська "Сто років по тому, співпраця та інспірації у сфері права та інституційного розвитку"

14:00–14:20 д-р Євгеній Білоножко "Права національних меншин в Україні: Грушевський, Скоропадський, Петлюра"

14:20–14:40 Обговорення

14:40–15:30 Підбиття підсумків конференції.

Місце проведення: Інститут історії України НАН України (Київ, вул. Грушевського, 4 (6 поверх).

Організатор: Фонд "Незалежності" й Міністерство закордонних справ Республіки Польща.

Вхід вільний.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.