Польщу обурив меморіал на Верецькому перевалі

17 жовтня відбулася зустріч віце-міністра закордонних справ Польщі Бартоша Ціхотського із послом України в Польщі Андрієм Дещицею. Говорили про історію Карпатської Січі.

Польська сторона висловила здивування у зв'язку із участю віце-прем'єра України Іванни Климпуш-Цинцадзе, а також інших високих держпосадовців в урочистому відкритті меморіального комплексу на честь бійців Карпатської Січі. Про це повідомляє офіційний сайт Міністерства закордонних справ Польщі.

Відкриття меморіалу відбулося 15 жовтня в околицях села Климець на Верецькому перевалі.  

 Віце-прем'єр Іванна Клімпуш-Цинцадзе в складі офіційної делегації під час урочисті 15 жовтня 2017 року. Фото: FB Олександра Ганущина

Меморіал також має напис "Героям Карпатської України, розстріляним польськими та угорськими окупантами у березні 1939 року" та інформаційну таблицю, яка повідомляє про розстріл польськими прикордонниками 600 стрільців Карпатської Січі.

Ці слова також викликали обурення МЗС Польщі:

"Польща ніколи не окуповувала Україну. Деякі території теперішньої української держави входили до складу Польської Республіки на підставі міжнародного права. До цього часу не був представлений жоден доказ на підтримку тези про масовий розстріл членів Карпатської Січі у березні 1939 року, не говорячи вже про польську відповідальність за цей злочин". 

Читайте також:

У Карпатах відкрили Меморіал на честь захисників Карпатської України

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.