Польщу обурив меморіал на Верецькому перевалі

17 жовтня відбулася зустріч віце-міністра закордонних справ Польщі Бартоша Ціхотського із послом України в Польщі Андрієм Дещицею. Говорили про історію Карпатської Січі.

Польська сторона висловила здивування у зв'язку із участю віце-прем'єра України Іванни Климпуш-Цинцадзе, а також інших високих держпосадовців в урочистому відкритті меморіального комплексу на честь бійців Карпатської Січі. Про це повідомляє офіційний сайт Міністерства закордонних справ Польщі.

Відкриття меморіалу відбулося 15 жовтня в околицях села Климець на Верецькому перевалі.  

 Віце-прем'єр Іванна Клімпуш-Цинцадзе в складі офіційної делегації під час урочисті 15 жовтня 2017 року. Фото: FB Олександра Ганущина

Меморіал також має напис "Героям Карпатської України, розстріляним польськими та угорськими окупантами у березні 1939 року" та інформаційну таблицю, яка повідомляє про розстріл польськими прикордонниками 600 стрільців Карпатської Січі.

Ці слова також викликали обурення МЗС Польщі:

"Польща ніколи не окуповувала Україну. Деякі території теперішньої української держави входили до складу Польської Республіки на підставі міжнародного права. До цього часу не був представлений жоден доказ на підтримку тези про масовий розстріл членів Карпатської Січі у березні 1939 року, не говорячи вже про польську відповідальність за цей злочин". 

Читайте також:

У Карпатах відкрили Меморіал на честь захисників Карпатської України

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.