У Карпатах відкрили Меморіал на честь захисників Карпатської України. ФОТО

15 жовтня на Верецькому перевалі в Карпатах відкрили Меморіал Героям Карпатської України.

Військовий цвинтар споруджено посеред Карпат, на межі Львівської та Закарпатської областей, передає Радіо "Свобода".

У 1939 році на цьому перевалі польські прикордонники "Корпусу охорони пограниччя" розстріляли близько 600 полонених вояків, переважно вихідців із Галичини, оборонців Карпатської України, яка була проголошена в березні 1939 року.

 Усі фото: FB Олександра Ганущина

Тут перепоховали 22 бійців із Галичини, які воювали в армії Карпатської України – "Карпатській січі". Більшість із них належали до Організації українських націоналістів.

Останки січовиків виявлені у цій місцевості фахівцями пошукового підприємства "Доля" зі Львова впродовж 2008-2015 років. Про трагічні події березня 1939 року і місце братських могил розповіли їм місцеві мешканці. Меморіал спорудили на кошти львівської громади. 

 
 

"Відкриття Меморіалу на Верецькому перевалі дуже знакова подія. Коли була проголошена Карпатська Україна, до того була автономія Закарпаття у складі Чехословаччини, була створена "Карпатська січ" і багато галичан кинулись допомагати братам-закарпатцям створювати українську державу. Серед них був Роман Шухевич, Олег Ольжич.

До слова, керівництво ОУН заборонило своїм членам організації воювати у "Карпатській січі", але молодь на це не зважала. Здійснювався героїчний спротив по всій території Закарпаття. Основні події відбулись 15-18 березня 1939, було вбито близько 2 тисяч січовиків. Полонені галичани угорцями були передані польській владі. Їх спершу тримали у казармах, а потім виводили на розстріл.

Влада Другої Речі Посполитої не хотіла, щоб галичани, члени ОУН, повертались в Польщу. Знайдено телеграму, в якій польське вище командування обговорює ситуацію на польсько-чехословацькому кордоні (Верецький перевал) і наказує відкрити вогонь до полонених. Це всупереч європейським конвенціям щодо полонених", – наголосив керівник пошукового комунального підприємства "Доля" Львівської облради Святослав Шеремета.

 

Присутніми на урочистостях відкриття Меморіалу були представники влади Львівщини. Ніхто із очільників Закарпаття на захід не прибув, попри запрошення.

"Я дуже сподіваюсь, що і Закарпатська ОДА, й Івано-Франківська могли і мали долучитись до такого вшанування наших героїв тому, що тільки пам’ятаючи, звідки ми є, ми маємо спроможність побудувати сильну і спроможну Україну з якою рахуватимуться абсолютно всі – наші партнери і недруги", – зауважила віце-прем’єр України Іванна Климпуш-Цинцадзе, чий дід Дмитро Климпуш був діячем Карпатської України, комендантом "Карпатської січі".

 

На Верецькому перевалі це вже третій пам’ятник. Поруч у 2009 році закарпатською обласною владою був відкритий пам’ятний знак на вшанування героїв, які пожертвували своїм життя за незалежність України, але в інформаційній таблиці не вказано, що вони воювали за Карпатську Україну.

За кілометр від цього місця Угорщина встановила семиметрову кам’яну споруду, пам’ятник, що символізує прикордонний знак між колишньою Великою Угорщиною та Польщею і присвячений угорцям. На думку угорських дослідників, наприкінці ІХ століття саме через Верецький перевал угорські племена потрапили у Карпатську низовину. Сюди часто приїжджають екскурсійні групи з Угорщини і можна почути у їхніх розповідях, що Закарпаття це "угорська земля".

"Сьогоднішня подія – відкриття Меморіалу, дуже важлива, бо ми поволі, поволі вшановуємо тих, хто має цю вічну пам’ять заслужити. Це показує, що ми не втратили своєї пам’яті до кінця. Пам’ятати своїх героїв, своїх мучеників – це найважливіша моральна заповідь у людській пам’яті, взагалі у моралі і пам’яті у народі, нації", – наголосив український поет Ігор Калинець.

Як повідомлялося, нещодавно перейменовану на честь Івана Павла ІІ вулицю в Києві прикрасили муралом.

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".