У Карпатах відкрили Меморіал на честь захисників Карпатської України. ФОТО

15 жовтня на Верецькому перевалі в Карпатах відкрили Меморіал Героям Карпатської України.

Військовий цвинтар споруджено посеред Карпат, на межі Львівської та Закарпатської областей, передає Радіо "Свобода".

У 1939 році на цьому перевалі польські прикордонники "Корпусу охорони пограниччя" розстріляли близько 600 полонених вояків, переважно вихідців із Галичини, оборонців Карпатської України, яка була проголошена в березні 1939 року.

 Усі фото: FB Олександра Ганущина

Тут перепоховали 22 бійців із Галичини, які воювали в армії Карпатської України – "Карпатській січі". Більшість із них належали до Організації українських націоналістів.

Останки січовиків виявлені у цій місцевості фахівцями пошукового підприємства "Доля" зі Львова впродовж 2008-2015 років. Про трагічні події березня 1939 року і місце братських могил розповіли їм місцеві мешканці. Меморіал спорудили на кошти львівської громади. 

 
 

"Відкриття Меморіалу на Верецькому перевалі дуже знакова подія. Коли була проголошена Карпатська Україна, до того була автономія Закарпаття у складі Чехословаччини, була створена "Карпатська січ" і багато галичан кинулись допомагати братам-закарпатцям створювати українську державу. Серед них був Роман Шухевич, Олег Ольжич.

До слова, керівництво ОУН заборонило своїм членам організації воювати у "Карпатській січі", але молодь на це не зважала. Здійснювався героїчний спротив по всій території Закарпаття. Основні події відбулись 15-18 березня 1939, було вбито близько 2 тисяч січовиків. Полонені галичани угорцями були передані польській владі. Їх спершу тримали у казармах, а потім виводили на розстріл.

Влада Другої Речі Посполитої не хотіла, щоб галичани, члени ОУН, повертались в Польщу. Знайдено телеграму, в якій польське вище командування обговорює ситуацію на польсько-чехословацькому кордоні (Верецький перевал) і наказує відкрити вогонь до полонених. Це всупереч європейським конвенціям щодо полонених", – наголосив керівник пошукового комунального підприємства "Доля" Львівської облради Святослав Шеремета.

 

Присутніми на урочистостях відкриття Меморіалу були представники влади Львівщини. Ніхто із очільників Закарпаття на захід не прибув, попри запрошення.

"Я дуже сподіваюсь, що і Закарпатська ОДА, й Івано-Франківська могли і мали долучитись до такого вшанування наших героїв тому, що тільки пам’ятаючи, звідки ми є, ми маємо спроможність побудувати сильну і спроможну Україну з якою рахуватимуться абсолютно всі – наші партнери і недруги", – зауважила віце-прем’єр України Іванна Климпуш-Цинцадзе, чий дід Дмитро Климпуш був діячем Карпатської України, комендантом "Карпатської січі".

 

На Верецькому перевалі це вже третій пам’ятник. Поруч у 2009 році закарпатською обласною владою був відкритий пам’ятний знак на вшанування героїв, які пожертвували своїм життя за незалежність України, але в інформаційній таблиці не вказано, що вони воювали за Карпатську Україну.

За кілометр від цього місця Угорщина встановила семиметрову кам’яну споруду, пам’ятник, що символізує прикордонний знак між колишньою Великою Угорщиною та Польщею і присвячений угорцям. На думку угорських дослідників, наприкінці ІХ століття саме через Верецький перевал угорські племена потрапили у Карпатську низовину. Сюди часто приїжджають екскурсійні групи з Угорщини і можна почути у їхніх розповідях, що Закарпаття це "угорська земля".

"Сьогоднішня подія – відкриття Меморіалу, дуже важлива, бо ми поволі, поволі вшановуємо тих, хто має цю вічну пам’ять заслужити. Це показує, що ми не втратили своєї пам’яті до кінця. Пам’ятати своїх героїв, своїх мучеників – це найважливіша моральна заповідь у людській пам’яті, взагалі у моралі і пам’яті у народі, нації", – наголосив український поет Ігор Калинець.

Як повідомлялося, нещодавно перейменовану на честь Івана Павла ІІ вулицю в Києві прикрасили муралом.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.