Онлайн з’явилась інформація про мешканців Волині 1920-30-х років

Нещодавно на польському сайті "Шукай в архівах" з’явились нові документи, що стосуються міста Луцька, Волинської області та її мешканців міжвоєнного періоду.

Зокрема на сайті можна переглянути цікаві документи, що стосуються ув’язнених Луцької тюрми в 1939 році, які були засуджені за комуністичну діяльність, пише "ВолиньPost"

Для здійснення пошуку варто вказати прізвище, населений пункт чи парафію. Мова пошуку: польська, англійська, німецька. "Шукай в архівах" забезпечує онлайн доступ користувачів до архівних даних системи, документів та оцифровані копії.

У вільному доступі перебувають журнали повітового коменданта державної поліції в Луцьку, що стосується роботи слідчого, арештів, канцелярської роботи, дорожних положень, інструкція про поведінку при проходженні через польсько-радянський кордон (1934-1936 рр.). 

 Фотографії із особових справ волинян із сайта "Шукай в архівах" 
 

Можемо ознайомитись із інформацією про кримінальну злочинність на території Волинського воєводства. Доступні протоколи, записки розслідувань, подання, кореспонденція за період 1938-1939 рр.

В алфавітному списку перераховані особи, які були затримані на території Волинського воєводства, за приналежність до Комуністичної партії Західної України в 1939 році. Судові вироки проти осіб з території Волинського воєводства, які були обвинувачені за антидержавну діяльність. 

На інтернет-сторінці є перелік осіб, заарештованих на території Волинського воєводства, які були звинувачені в 1939 році за приналежність до ОУН. Справи містять особисту інформацію, фотографії, документи. 

 Лист слідчого управління поліції в Луцьку до головного командування поліції з приводу звільнення з ув'язнення українця Івана Оксенчука з м. Олика, що в сучасній Волинській області

Доступні списки осіб, підозрюваних у намірі перетину кордону з СРСР. Справи містять їх паспорти, військові документи, заяви, запитальники, дактилоскопічні листки, замітки, фотографії, кореспонденцію.

Цікавою є також інформація про фальшування грошей на території Волинського воєводства, щодо цього представлені протоколи розслідувань, кореспонденція та фотографії за 1930-ті роки.

Додаємо фотографії із особистих справ волинян із сайту "Шукай в архівах".

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.