У польському Щецині демонтували пам'ятник подяки Червоній армії

У центрі польського Щецина повністю розібрали пам’ятник подяки радянській армії.

Про це повідомили у міській адміністрації Щецина, передає "Українська правда" з поисланням на Polskie Radio.

Протягом найближчих декількох днів демонтують також цоколь.

"З середи триває розбір пам’ятника. Нині демонтовано колону, протягом найближчих днів буде розібрано фундамент монумент", - сказала речниця міської адміністрації Щецина Сильвія Циза-Сломська.

Вона додала, що "під час демонтажу забезпечили барельєфи та частини скульптури".

Міська влада сповістила, що фігурні композиції та герби міст у 2018 році будуть виставлені у південно-східній воєнній частині Центрального цвинтаря у Щецині. На місці буде також інформація про історію пам’ятника.

Щецинська архітектонічна майстерня Archaid у березні виграла конкурс на облаштування площі, на якій нині стоїть пам’ятник.

"Після ремонту це буде простір для жителів міста з лавками та зеленими насадженнями, Також там проводитимуть виставки та заходи. Це буде продовження Квіткової алеї", - додала Циза-Сломська.

Влада Щецина планує також розібрати ще один радянський монумент - Пам’ятник тим, хто підкорив Щецин. Однак термін його демонтажу поки не вибрано.

Нагадаємо, 21 жовтня у Польщі набув чинності закон про заборону пропаганди комунізму чи іншого тоталітарного устрою. Він передбачає знесення пам’ятників та пам’ятних знаків, які віддають шану комунізму.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.