У Стокгольмі під загрозою знищення могили дипломата УНР та діяча ОУН

У столиці Швеції Стокгольмі під загрозою знищення перебувають могили двох визначних українців: Осипа Майданюка та Богдана Кентржинского.

4 грудня 2017 року громадський активіст, співкоординатор Громадського сектора Євромайдану, Олег Слабоспицький на цвинтарі Skogskyrkogården у Стокгольмі знайшов могили та вшанував двох визначних постатей українського визвольного руху ХХ ст.: Осипа Майданюка та Богдана Кентржинського. Перша могила була зовсім занедбана та повністю заросла травою.

 Могила Осипа Маданюка "до".
 Могила Осипа Маданюка "після".

В адміністрації цвинтаря повідомили, що обидві могили можуть бути знищені у будь-який момент, бо передані під опіку цвинтаря. Могила Осипа Майданюка —  у листопаді 2017 року, а Богдана Кентржинского — взагалі дуже давно.

Могила Богдана Кентржинського

Долею випадку обидві могили збереглись, але зараз перебувають під загрозою знищення. За шведськими законами, у разі відсутності опікуна цвинтар має право ховати іншу людину на цьому ж місці після 25 років з дня поховання та 5 додаткових років пошуку родичів.

Зараз активіст очікує на реакцію МЗС та посольства України у Швеції.

ДОВІДКА:

Осип Майданюк — секретар офіційної Дипломатичної місії УНР в Швеції у 1918—20 роках. У Клівленді зберігаєтся його спадщина — близько 500 книг виданих про Україну в період 1917—21 роки. Крім того він є відомим художником, твори якого є в музеях України, Швеції, Австрії, Німеччини, США.

Богдан Кентржинський — з кінця 1930-х років — член ОУН (псевдо "Кент" вказано на могилі). З 1941 року — уповноважений ОУН у Фінляндії. У 1942 році заснував у Гельсінкі Українське інформаційне бюро для Фінляндії і Скандинавії, яке впродовж 1942—44 років видало понад 800 статей 4 мовами у фінській пресі.

У 1949 році заснував у Стокгольмі Українське інформаційне бюро на Скандинавію та Український академічний клуб. Досліджував та перекладав праці на тему союзу Мазепи та Карла XII. Був журналістом Daily Telegraph, Associated Press та багатьох інших видань.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.