Учасникам акції в Освенцимі загрожує тюремний строк

Білоруському учаснику акції в Аушвіці загрожує 2 роки в’язниці й 5 років заборони на професію.

Про це повідомляє білоруська служба Радіо "Свобода".

"Ми хотіли показати, що Освенцим нічого нас не навчив", — говорить Микита Володзько, який 24 березня 2017 року разом із 11 хлопцями й дівчатами брав участь в акції на території колишнього концтабору Аушвіц.

Учасники роздяглися догола, завісили напис "Arbeit Macht Frei" ("Праця звільняє") розтяжкою з написом "Love" ("Любов") на брамі і спробували прикувати себе наручниками одне до одного.

Двоє білорусів, у тому числі Микита, зарізали ягня.

Суд над учасниками акції від серпня 2017 року відбувається в районному суді Освенцима. 8 січня підсудні виступили з останнім словом.

Для рядових учасників прокурор просить 1 рік і 4 місяці позбавлення волі кожному (це покарання можна відбути у вигляді 32 годин суспільно корисної праці).

Білорусам Микиті Володзьку і Адаму Бяляцькому, який слідство вважає організаторами акції, загрожує 2 роки і 2 місяці і 2 роки й 6 місяців позбавлення волі відповідно. Їх звинувачують також і в убивств і худоби.

Про саму акцію, яка називається "Love Macht Frei" ("Любов звільняє") Володзький каже так:

"Основною метою перформансу була несправедливість. Відразу питаються: "Чому Освенцим? Це ж святе місце, яке ми шануємо". А мені здається, що ніяк ми це місце не шануємо. Нам просто втовкмачують брехливу інформацію про те, що ця жахлива трагедія не може повторитися".

"Ми шлемо в Сирію людей, літаки, втручаємося не у свої конфлікти. Не як миротворці, а ми там міста знищуємо з живими людьми! Афганістан, Чечня, Ірак… ми весь час там перебуваємо й когось убиваємо, — продовжує він. — Медіа передають: "знищили три наші літаки". А там міста в руїнах стоять, не ясно, скільки там знищено жінок, дітей…Ми як артисти дуже переживаємо за це".

Микита проводить паралель: під час Другої світової війни ніхто не звертав увагу на геноцид євреїв – так само, як і тепер мало кажуть про те, скільки людей гине у війни в Сирії.

"Я сам єврей. Мої родичі загинули під час Голокосту, я знаю, про що кажу", — стверджує він і розповідає, що частину його родичів-євреїв розстріляли нацисти, а інші ховалися від переслідування.

"Метою нашого перформансу було звернути увагу на те, що ми, напевно, нічого не зрозуміли про Освенцим. Якось нам кепсько пояснили, що забувати не можна, — каже Микита. — І ми так само робимо. Мене це доводить до шалу. І ягня було символом невинної істоти, яка від рук цинічних політиків і медіа нашими руками була цинічно заколота. Це було про цинізм".

Вирок у справі перформансу "Love Macht Frei" оголосять 17 січня 2018 року.

Нагадаємо, 24 березня 2017 року в музеї Аушвіц група з 11 демонстрантів (поляків, німців, білорусів) роздяглися й убили вівцю.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.