АНОНС: Доповідь "Модерна держава та регулювання народжуваності. Випадок Російської імперії"

Що відбувалося у сфері регулювання кількості населення в модерну добу в Російський імперії? Яким чином змінювалися владний, професійний та медичний дискурси Російської імперії в умовах появи жіночого руху, революційних течій та нігілістичного світогляду? На ці та інші питання спробує відповісти доповідь "Модерна держава та регулювання народжуваності. Випадок Російської імперії".

Починаючи з другої половини XX століття репродуктивне життя жінки та методи регулювання народжуваності стали предметом пильного інтересу у гуманітаристиці. Мішель Фуко сформулював свою гіпотезу про "біополітику" модерних держав та увагу владного дискурсу до демографії, яку підхопили й багато дослідників та дослідниць жіночої історії. 

Проте яким чином братися до цієї теми, в якій переплелися владний дискурс, розмаїті індивідуальні жіночі досвіди та плинні уявлення про материнство, сексуальність та дитинство? Що відбувалося у сфері регулювання кількості населення в модерну добу в Російський імперії, що мала нібито свій, відмінний від Заходу, sonderweg? 

Яким чином змінювалися владний, професійний та медичний дискурси Російської імперії в умовах появи жіночого руху, революційних течій та нігілістичного світогляду, якими так відома доба fin-de-siecle?

На ці та інші питання спробує відповісти Анна Клименко в доповіді "Модерна держава та регулювання народжуваності. Випадок Російської імперії".

16 лютого, п'ятниця, 18.00

Місце: Центр польських та эвропейських студій (підвал 6-го корпусу НаУКМА, Київ, вул. Волоська, 10).

Організатор: кафедра історії Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Вхід вільний.

Політичний марафон: від кандидата до депутата

"Із задоволенням можу констатувати той факт, що на виборчу компанію я не витратив ані копійки, Сьогодні це звучить, мабуть, одіозно, але так дійсно було".

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."