Московський міст вже не Московський. Нові перейменування у Києві

Відтепер міст носитиме назву - Північний. "За" на засіданні ради 22 лютого проголосували 82 депутати.

Про це повідомляє "Українська правда".

 Північний міст. Фото: "Українська правда"

Заступник голови Київської міської державної адміністрації Олексій Резніков, представляючи проект рішення пояснив, що таким чином мосту повертається проектна назва.

Київрада також ухвалила низку інших рішень зокрема щодо уточнення назв вулиць згідно законів української мови за рекомендацію мовних інститутів.

Так провулок Овражний отримав назву Яровий, вулицю Огуречну перейменовано на Огіркову, Охотську на Мисливську, Лагерну на Табірну, Молдавську на Молдовську, провулок Бутишев на Бутишів та ін.

Також депутати "декомунізували" вулицю імені французького комуніста Анрі Барбюса, перейменувавши її на честь видатного українського військового діяча Василя Тютюнника.

Вулиця Кіровоградська отримала ім'я героя АТО Володимира Брожка, який загинув на сході України.

Сквер Іванова в Печерському районі столиці перейменовано на Латвійський.

Парк Дружби народів перейменували на парк Муромець – за назвою острова, де він розташований.

Перейменовано вулицю Ванди Василевської у Шевченківському районі на вулицю Богдана Гаврилишина.

Також нардепи дали назви кільком безіменним скверам у столиці.

Повний перелік перейменованих об'єктів публікує секретар Київради.

Нагадуємо, що нещодавно станція метро "Петрівка" в Києві стала "Почайною".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.