У Львові відреставрували скелет мамонта. ФОТО, ВІДЕО

Сьогодні львівським журналістам показали кістяк мамонта. Його реставрацію і монтаж завершили в Державному природознавчому музеї Національної академії наук України.

Відтак до кінця року у музеї відкриють виставку, де цей мамонт, а також опудало волохатого носорога стануть головними артефактами, повідомляє "Гал-інфо".

"Скелет мамонта – це основний експонат виставики "Льодовиковий період", яку музей планує відкрити ще у цьому році. Знайдений він був у 1907 році в с. Старуня Богородчанського району (Івано-Франківська область) під час розробки озокеритної шахти. Вона була у власності німецької фірми "Камп і Мюллер". Тоді на глибині 12,5 метра працівники виявили тушу мамонта", — розповів "Гал-інфо" провідний експерт, завідувач відділу ландшафтного та біотичного різноманіття, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Державного природознавчого музею Національної академії наук України Андрій Бокотей.

 

Бокотей розповів, що кістяк належав молодій самці. На момент загибелі їй було 8-10 років:

"Загинула вона в озокеритовій ямі. Важко передбачити, як саме вона туди потрапила, але з в’язкої речовини тварина вже не змогла вибратися вона потонула. Завдяки тому, що нафта та парафіни чудові консерванти, збереглися м’які тканини, шкіра та фрагменти шерсті. Власне, ми маємо зразки її шерсті, мамонтиха була руденькою".

Він додав, що зберігся не лише скелет доісторичної тварини, але й зразки м’яких тканин. Також музейники експонуватимуть шкуру мамонта, яку в той час довелося вилучити у працівників шахти.

Делегація Музею Дідушинських біля решток мамонта, 1907 р., с. Старуня. З архіву Державного природознавчого музею Національної академії наук України

Люди, які натрапили на рештки мамонта, позабирали собі клапті шкіри, яка добре збереглась. Пізніше, коли зі Львова приїхала делегація з музею Дідушицьких, де розташовується музей, фрагменти мамонтової шкури довелося відбирати через суд. 

Також на виставці у вигляді мокрих препаратів експонуватимуть м’які тканин та зразки шерсті.

"У старій експозиції музею мамонт був розміщений в іншому місці. Така позиція була досить невигідною для сприйняття, адже скелет розміщували на нижчому рівні: відвідувачі не мали можливості належно оцінити розмірів знахідки. Це дуже велика тварина, яка жила понад 10 тис. років тому на наших теренах, і ми хотіли б передати її масштаб", додав Бокотей.

Як зазначив пан Бокотей, протягом останніх півроку реставраційна майстерня музею займалася реставрацією основних об’єктів, які будуть представлені в названій експозиції це скелет мамонта та опудало волохатого носорога:

"Основні роботи, які були проведені з об’єктом, це знепилення, адже йому вже понад 100 років. Кістяк був відчищений. Кістки пройшли рентгенівське обстеження, щоб зрозуміти, яка частина кістки є рідною, а яка ще 100 років тому була дороблена за допомогою гіпсу.

Також кожну кістку просочили антигрибковим розчином, щоб унеможливити псування. Скелет дуже подрібили робітники шахти, які його знайшли. Вони не розуміли, що це за тварина, думали, що це віл. Тому кістки заповнили спеціальними розчинами, які укріпили їх".

Він додав, що після проведення такої ґрунтовної реставрації галицький мамонт не потребуватиме втручання фахівців ще найближчі сто років. Вартість реставраційних робіт мамонта та волохатого носорога становить близько півмільйона гривень.

Нагадаємо, що 18 грудня 2012 року урочисто відкрилася перша за 20 років експозиція у Державному природознавчому музеї Національної академії наук України, що у Львові на вул. Театральній, 18. Виставка "Мандрівка у минуле" розповідала відвідувачам історію унікальних знахідок на теренах Галичини – мамонта і волохатого носорога.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.