У лондонському смітті знайшли останки вбитого в Криму Папи

У смітті, зібраному в центрі Лондона, був знайдений невеликий шкіряний футляр, що містить фрагмент кістки, який, як вважають, є реліквією Святого Климента, Папи Римського, який був убитий майже 2 тисячі років тому.

Про це пише УНІАН.

Коробка, спочатку запечатана червоним воском і перев'язана малиновими шнурами, містила фрагмент кістки під скляним куполом зі смужкою паперу, яка позначає її "Oss. S Clementis" - кістка Святого Климента.

Мощі, знайдені працівниками переробної компанії "Енвіро Вейст" під час сортування сміття

 

За словами істориків, Святий Климент був вбитий приблизно в 100 році нашої ери римським імператором Траяном. Його прив'язали до якоря і кинули в море біля берегів сучасного Криму. Через це його вважають покровителем мореплавців.

Климент I був третім Папою Римським, після святих Петра і Ліна (якщо не враховувати Анакліта, чиє існування не підтверджено достовірно).  

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".