Археологи показали нові знахідки "Давнього Пліснеська". ФОТО

12 вересня на території історико-культурного заповідника "Давній Пліснеськ" дослідники показали нові знахідки.

Про це повідомляє "Гал-інфо".

Цього року археологічна експедиція заповідника, що в с. Підгірці Бродівського району Львівсько області, працювала на програму майбутнього археологічного скансену – музею просто неба. Згодом планують відтворити елементи давніх фортифікацій, жител, господарських споруд тощо.

 

Директор Історико-культурного заповідника "Давній Пліснеськ" Володимир Шелеп розповів про артефакти, які вдалося віднайти археологам протягом кількох останніх років.

"Такі знахідки дають можливість зрозуміти побут, культурне та духовне життя населення, яке мешкало на цій території. Ми бачимо заготовки до псалій (давні деталі вудил для коней), кістяні проколки, металеві вироби, ножі та вістря стріл", — розповів Володимир Шелеп.

Він додав, що на Пліснеську, за весь час досліджень, археологи виявили близько десяти різновидів слов’янських наконечників стріл. Також були віднайдені давньоруські та монгольські наконечники стріл.

 
 

"Цього року ми виявили фрагмент підсвічника на тому місці, де у 1180 році, за легендою, княжна Олена заснувала першу церкву. Вважається, що ця церква дала початок створенню монастиря. Це один із пазлів, який вибудовує цілу картину та свідчить про християнізацію населення на цій території", — сказав директор заповідника.

 
 

Окрім того, археологи віднайшли дверні скоби. За словами Володимира Шелепа, знахідка вказує на вищу організацію життя людей.

"Знайдені колодки свідчать, що житла у ХІІ ст вже замикали не просто дерев’яними засовами, а металевими замками", — додав він.

Окрім того, археологи показали цікаві знахідки із виявлених у 2016 році поховань.

"Цікавими є посріблені прикраси — скроневі кільця, які були знайдені у похованнях ХІІ ст. Також були виявлені перстні, нашивні бляшки та скляні браслети", — зазначив Володимир Шелеп.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.