Археологи показали нові знахідки "Давнього Пліснеська". ФОТО

12 вересня на території історико-культурного заповідника "Давній Пліснеськ" дослідники показали нові знахідки.

Про це повідомляє "Гал-інфо".

Цього року археологічна експедиція заповідника, що в с. Підгірці Бродівського району Львівсько області, працювала на програму майбутнього археологічного скансену – музею просто неба. Згодом планують відтворити елементи давніх фортифікацій, жител, господарських споруд тощо.

 

Директор Історико-культурного заповідника "Давній Пліснеськ" Володимир Шелеп розповів про артефакти, які вдалося віднайти археологам протягом кількох останніх років.

"Такі знахідки дають можливість зрозуміти побут, культурне та духовне життя населення, яке мешкало на цій території. Ми бачимо заготовки до псалій (давні деталі вудил для коней), кістяні проколки, металеві вироби, ножі та вістря стріл", — розповів Володимир Шелеп.

Він додав, що на Пліснеську, за весь час досліджень, археологи виявили близько десяти різновидів слов’янських наконечників стріл. Також були віднайдені давньоруські та монгольські наконечники стріл.

 
 

"Цього року ми виявили фрагмент підсвічника на тому місці, де у 1180 році, за легендою, княжна Олена заснувала першу церкву. Вважається, що ця церква дала початок створенню монастиря. Це один із пазлів, який вибудовує цілу картину та свідчить про християнізацію населення на цій території", — сказав директор заповідника.

 
 

Окрім того, археологи віднайшли дверні скоби. За словами Володимира Шелепа, знахідка вказує на вищу організацію життя людей.

"Знайдені колодки свідчать, що житла у ХІІ ст вже замикали не просто дерев’яними засовами, а металевими замками", — додав він.

Окрім того, археологи показали цікаві знахідки із виявлених у 2016 році поховань.

"Цікавими є посріблені прикраси — скроневі кільця, які були знайдені у похованнях ХІІ ст. Також були виявлені перстні, нашивні бляшки та скляні браслети", — зазначив Володимир Шелеп.

Січневе повстання 1863 року на Київщині, Волині й Поділлі

"Проблема польсько-українського історичного діалогу роками полягала в тому, що ми зосереджуємося на тому, що криваво нас розділяє. Історична політика між двома державами повинна полягати у пошуках того, що нас об'єднує", - Роберт Чижевський.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.