АНОНС: У Києві презентують 4-томник «Паризький процес»

Як подолати ідеологічні нашарування в українській і єврейській свідомості про колективну вину: "антисемітизм" учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті та "більшовизм" єврейської національної меншості?

У Києві відбудеться презентація комплексного дослідження учених правознавців та істориків Леоніда Рябошапки, Олександра Ярмиша, Віталія Яремчука та Олександра Кучерука, яке опубліковано у чотирьох частинах-книгах під загальною назвою "Паризький процес…".

 

Про це "Історичній правді" повідомили організатори заходу. Дослідники систематизували джерела в кількості 1490 одиниць, у тому числі перекладені з французької, польської та англійської мов, сукупно на 2374 сторінках.

Радянська історіографія, обвинувачувала тільки українців у злочинах, які чинили, в тому числі військовослужбовці армії Денікіна, Червоної армії, Польської армії, а також численні бандитські угрупування на території України у період 1918-1920 рр.

Презентоване видання акцентує увагу на необхдності знати історію українського державотворення, особливо в час 100-літнього ювілею українських визвольних змагань.

Чільне місце у книзі займає висвітлення Паризького процесу 1927 року про політичне вбивство Симона Петлюри, розкрито перебіг досудового розслідування кримінальної справи, судового розгляду, судових дебатів, зміст ухваленої Постанови суду Присяжних Округу Сена м. Парижа, яка виправдала обвинуваченого, її наслідки для подальших українсько-єврейських взаємин.

Час: 18 жовтня, четвер, 16:00

Місце: Музей Української революції 1917-1921 років, вул. Володимирська, 57

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.