У Києві представили найстаріший збережений прапор України

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні в Києві представили найстаріший збережений синьо-жовтий прапор. Стяг є одним із експонатів виставки “За волю України!”, його використовували в часи Української революції 1917-1921 років.

Про це повідомляє Діло.

 

"Виставка відкрилася до 30-річчя Незалежності й стала вагомою подією музейного життя. Одним з унікальних артефактів, які представлено в нас в експозиції, є найстаріший задокументований фактично підтверджений прапор у національних кольорах", – розповів генеральний директор музею Юрій Савчук.

Прапор використовували 105 років тому на ІІ Всеукраїнському військовому з'їзді 5-10 (18-23) червня 1917 року, де проголосили автономію України.

Один із 2500 делегатів – полковник армії УНР Володимир Кедровський – вивіз пам'ятку до США, куди мігрував ще у 1923 році. Згодом його син Юрій передав прапор до Українського музею у Нью-Йорку.

 

Нинішній вигляд прапора дещо відрізняється від того національного стягу, який ми звикли бачити. Попри дбайливе ставлення до пам'ятки, блакитний колір на прапорі став світло-сірим, адже у ті часи фарби були не на стільки стійкими.

Загалом, на виставаці представили 250 артефактів із 20 музеїв, архівів і бібліотек України та США, які охоплюють період 1917-1921 років.

Експозиція діятимете до кінця травня.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.