Кремль наклав на В’ятровича санкції. ДОКУМЕНТ

1 листопада 2018 року прем’єр-міністр РФ Дмітрій Мєдвєдєв підписав постанову уряду про введення спеціальних економічних заходів щодо 322 українських громадян і 68 компаній.

Про це із посиланням на повідомлення ТАСС пише "Українська правда".

Єдиним діючим істориком, який потрапив під санкції Кремля є Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Санкції передбачають блокування безготівкових коштів, бездокументарних ціних паперів і майна на території Російської Федерації та заборону на перерахунок коштів (вивід капіталу) за межі РФ.

"Їх відповідь Чемберлену". Витримка з постанови уряду РФ щодо контрсанкцій проти України

  

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович прокоментував ситуацію для ІП:

"Жодного майна в Росії не маю. Тому ці санкції ніяким чином мене не зачеплять. Хоча вважаю їх відзначенням своїх заслуг у протистоянні з російською агресією і підкресленням того, яку важливу роботу здійснює УІНП".

Володимир В'ятрович: "Отакенні санкції ввели!"

ФОТО: UKRINFORM.UA 

Також у списку міністр інфраструктури Володимир Омелян, міністр охорони здоров'я Уляна Супрун, спікер Верховної ради Андрій Парубій, екс-прем'єр-міністр Арсеній Яценюк , секретар РНБО Олександр Турчинов, уповноважений президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, мільярдери Костянтин Григоришин, Віктор Пінчук та інші.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.