Кремль наклав на В’ятровича санкції. ДОКУМЕНТ

1 листопада 2018 року прем’єр-міністр РФ Дмітрій Мєдвєдєв підписав постанову уряду про введення спеціальних економічних заходів щодо 322 українських громадян і 68 компаній.

Про це із посиланням на повідомлення ТАСС пише "Українська правда".

Єдиним діючим істориком, який потрапив під санкції Кремля є Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Санкції передбачають блокування безготівкових коштів, бездокументарних ціних паперів і майна на території Російської Федерації та заборону на перерахунок коштів (вивід капіталу) за межі РФ.

"Їх відповідь Чемберлену". Витримка з постанови уряду РФ щодо контрсанкцій проти України

  

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович прокоментував ситуацію для ІП:

"Жодного майна в Росії не маю. Тому ці санкції ніяким чином мене не зачеплять. Хоча вважаю їх відзначенням своїх заслуг у протистоянні з російською агресією і підкресленням того, яку важливу роботу здійснює УІНП".

Володимир В'ятрович: "Отакенні санкції ввели!"

ФОТО: UKRINFORM.UA 

Також у списку міністр інфраструктури Володимир Омелян, міністр охорони здоров'я Уляна Супрун, спікер Верховної ради Андрій Парубій, екс-прем'єр-міністр Арсеній Яценюк , секретар РНБО Олександр Турчинов, уповноважений президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, мільярдери Костянтин Григоришин, Віктор Пінчук та інші.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.