Лауреатом Премії миру німецьких книгарів став історик Карл Шлеґель

Головну премію Франкфуртського книжкового ярмарку отримає один із найвідоміших німецьких істориків Карл Шлеґель.

Про це пише Deutsche Welle.

Шлеґель є експертом зі Східної Європи, він навчався та працював у СРСР. Упродовж десятиліть основним науковим інтересом історика були Радянський Союз і Росія, а після 2014 року й Україна.

Журі зауважило, що Шлеґель одним із перших попереджав про агресивну політику президента РФ Володимира Путіна. "Його попередження для нас: без вільної України не може бути миру в Європі", - зазначили в оргкомітеті премії.

У 2024 році лауреатом премії миру стала американсько-польська журналістка та історикиня Енн Епплбаум. У 2022 році премію отримав український поет, письменник і музикант Сергій Жадан.

Карла Шлегеля нагородять, згідно з традицією, на урочистій церемонії у церкві Святого Павла (Paulskirche) у Франкфурті-на-Майні. Це відбудеться 19 жовтня 2025 року, на закритті Франкфуртського книжкового ярмарку. Премія складе 25 тисяч євро.

Премія миру німецьких книгарів (Friedenspreis des Deutschen Buchhandels) - одна з головних культурних нагород у ФРН. Вона вручається діячам літератури та мистецтва за внесок у розвиток миру та взаєморозуміння між народами. З 1950 року Асоціація німецьких книгарів щорічно присуджує цю премію "особі, яка значною мірою головним чином своєю діяльністю в галузі літератури, науки чи мистецтва сприяла втіленню ідеї миру".

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.