Спецпроект

Дуда Порошенку: Злочин Голодомору заслуговує на загальне засудження

Президент Польщі Анджей Дуда висловив співчуття і солідарність з українським народом у зв’язку з 85-ю річницею Голодомору в Україні 1932-1933 років.

Про це йдеться в листі польського лідера на адресу українського колеги Петра Порошенка, який цитує УКРІНФОРМ з посиланням на канцелярію президента Польщі.

"У ці дні, коли в Україні вшановується пам’ять жертв Великого Голоду 1932-1933 років, хочу передати пану Президенту (України - ред.) й українському народові слова нашої дружби і солідарності. Поляки разом з українцями хочуть нагадувати світу про безмежні страждання мільйонів людей, кинутих тоталітарною комуністичною системою на голодну смерть", — йдеться в листі президента Польщі.

 Фото: УКРІНФОРМ

Як наголосив Дуда, збереження пам’яті про цей геноцид є попередженням про тоталітарні ідеології, які знищують гідність і права людини сьогодні і в майбутньому.

Як зауважив Дуда, думаючи про мільйони жертв голоду, вираженого символічним терміном "Голодомор", що є поєднанням українських слів "голод" і "смерть", варто замислитись, що означає голодна смерть для людини.

"Щасливішими є вбиті мечем, ніж ті, хто помер від голоду, які гинули у безсиллі через відсутність плодів з полів", — процитував президент слова з біблійного "Плачу Єремії". Він підкреслив, що ці слова показують суть звірства і трагізму Голодомору.

"Смерть від голоду позбавляє людину гідності у найвищій мірі, адже вона не в змозі їй протидіяти. Проти меча, принаймні, маємо можливість фізичного захисту, хоч би і безнадійного. Проти голоду залишається тиха агонія", — підкреслив польський президент.

Дуда наголосив, що саме так виглядали вулиці українських міст в 1932 і 1933 роках: були переповнені людьми, які або вже померли, або чекали на свою смерть.

Президент Респубілки Польща зауважив, що "страшну безнадійність" цього очікування передає історія Петра Велдія, який бачачи десятки мертвих тіл на вулиці, хотів зберегти останки власної гідності і з цією метою сам викопав собі могилу.

Утім, коли відчуваючи власну смерть він прийшов до могили — вона вже була зайнята. Відтак, він знайшов у собі рештки сил, аби викопати ще одну могилу і в неї лягти.

На переконання президента Польщі, трагізм мільйонів жертв Голодомору є ще більшим, з огляду на те, що він був викликаний не природними причинами, а був свідомо і навмисно запланований за наказом Сталіна.

"Це був черговий злочин, здійснений владою СРСР, в перед цим — радянською Росією. Проте, його характер був особливий з огляду на масштаби втрат, завданих українському народові. Його метою було знищення української національної ідентичності через атаки на соціальні групи, які її представляли найповніше", — наголосив польський лідер.

Як зазначається у листі, цей злочин у значній мірі послабив силу українського народу у центрі та на сході України. Підкреслюється, що з його наслідками, як безпосередніми – смертю мільйонів українців, так і посередніми — полегшеним завданням русифікації, влада незалежної України мусить боротися й донині. Як наголошується, це завдання є дуже складним і додатковим тягарем для країни, яка здійснює величезні зусилля щодо здійснення реформ.

Дуда підкреслив, що злочин Голодомору заслуговує на загальне засудження. Він нагадав, шо в 2006 році Сенат Польщі прийняв резолюцію, в якій висловив солідарність з українською позицією щодо його визнання злочином геноциду. Президент РП зауважив, шо серед жертв Голодомору були також й поляки.

"Сьогодні поляки спільно з українцями вшановують пам’ять мільйонів жертв, які померли в результаті цього організованого, масового злочину. Ми, поляки та українці, повинні завжди демонструвати таку братерську солідарність щодо пам’яті про всі невинні жертви обох наших народів", — констатував президент Польщі.

У президентському палаці запалено свічку пам’ять про жертви української трагедії.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.