Вивезену нацистами картину українського пейзажиста повернули до України. ФОТО

Картина видатного українського митця другої половини ХІХ — початку ХХ століть Сергія Васильківського "Етюд з будинком" повернулася з Німеччини до Харківського художнього музею.

Про це повідомляє газета "День" із посиланням на прес-службу Міністерства культури України.

"Передавання картини співробітникам музею відбулося напередодні за участю представників німецької сторони в Міністерстві культури в Києві, а сьогодні картина вже вдома — у Харківському художньому музеї, і 26 грудня буде представлена цінителям у відкритому доступі", — відзначила заслужений працівник культури України Валентина Мизгіна.

Фото: mincult.kmu.gov.ua 

За її словами, картина "Етюд з будинком" під час Другої світової війни була вивезена до Німеччини. "Наприкінці 2016 року ми отримали офіційне повідомлення з Берліна про те, що на аукціоні продана картина, яка може належати музею. Виявляється, до правоохоронних органів Німеччини звернувся покупець картини, який висловив сумнів щодо її автентичності. Йдеться про картину уродженця Харківської області Сергія Васильківського, де зображений будиночок, в якому він колись жив. На картині немає підпису автора. Однак з Берліна надіслали фотографії зворотного боку картини. На ній видно букви "УКГ", тобто, "Українська картинна галерея", як тоді називався наш музей. Аукціоністи сприйняли ці літери як ініціали невідомого художника і продали картину, хоча були зобов'язані перевірити всі дані. Покупець може наполягати на поверненні грошей через суд", — додала Мизгіна.

 

На картину був накладений арешт: "Тоді ж на офіційному рівні розпочалося вирішення питання про її повернення до Харкова. І ось тривала процедура завершена. Картина поповнила найбільшу в Україні колекцію картин Васильківського в 255 одиниць зберігання".

Повернув картину Васильківського посол з особливих доручень Федерального міністерства закордонних справ ФРН Міхаель Янсен під час ХІІ засідання Змішаної українсько-німецької комісії з питань повернення та реституції втрачених та незаконно переміщених під час та внаслідок Другої світової війни культурних цінностей, яке проходило в Києві 27-28 листопада.

Нагадаємо, пейзажист Сергій Васильківський родом з Ізюма Харківської області. Крім пейзажів, добре відомі його картини на козацьку тематику.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.