Вивезену нацистами картину українського пейзажиста повернули до України. ФОТО

Картина видатного українського митця другої половини ХІХ — початку ХХ століть Сергія Васильківського "Етюд з будинком" повернулася з Німеччини до Харківського художнього музею.

Про це повідомляє газета "День" із посиланням на прес-службу Міністерства культури України.

"Передавання картини співробітникам музею відбулося напередодні за участю представників німецької сторони в Міністерстві культури в Києві, а сьогодні картина вже вдома — у Харківському художньому музеї, і 26 грудня буде представлена цінителям у відкритому доступі", — відзначила заслужений працівник культури України Валентина Мизгіна.

Фото: mincult.kmu.gov.ua 

За її словами, картина "Етюд з будинком" під час Другої світової війни була вивезена до Німеччини. "Наприкінці 2016 року ми отримали офіційне повідомлення з Берліна про те, що на аукціоні продана картина, яка може належати музею. Виявляється, до правоохоронних органів Німеччини звернувся покупець картини, який висловив сумнів щодо її автентичності. Йдеться про картину уродженця Харківської області Сергія Васильківського, де зображений будиночок, в якому він колись жив. На картині немає підпису автора. Однак з Берліна надіслали фотографії зворотного боку картини. На ній видно букви "УКГ", тобто, "Українська картинна галерея", як тоді називався наш музей. Аукціоністи сприйняли ці літери як ініціали невідомого художника і продали картину, хоча були зобов'язані перевірити всі дані. Покупець може наполягати на поверненні грошей через суд", — додала Мизгіна.

 

На картину був накладений арешт: "Тоді ж на офіційному рівні розпочалося вирішення питання про її повернення до Харкова. І ось тривала процедура завершена. Картина поповнила найбільшу в Україні колекцію картин Васильківського в 255 одиниць зберігання".

Повернув картину Васильківського посол з особливих доручень Федерального міністерства закордонних справ ФРН Міхаель Янсен під час ХІІ засідання Змішаної українсько-німецької комісії з питань повернення та реституції втрачених та незаконно переміщених під час та внаслідок Другої світової війни культурних цінностей, яке проходило в Києві 27-28 листопада.

Нагадаємо, пейзажист Сергій Васильківський родом з Ізюма Харківської області. Крім пейзажів, добре відомі його картини на козацьку тематику.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.