Спецпроект

Світова преса хвалить і критикує "Гарета Джонса"

Українська служба Бі-Бі-Cі оглядає реакції світової преси фільму про Голодомор, який знала Агнешка Голланд.

Провідні світові видання жваво обговорюють прем'єру спільного польско-британсько-українського фільму "Містер Джонс" ("Гарет Джонс") на всесвітньо відомому кінофестивалі Берлінале 10 лютого. Думки критиків і спеціалізованих видань розділились від схвальних епітетів до іноді доволі суворої критики.

Авторитетне британське видання Guardian вважає роботу Агнешки Голланд "сильною драмою" про "валлійського журналіста, який реально існував і викрив геноцидний масовий голод Сталіна в Україні".

"Стрічка Голланд по-справжньому демонструє всю свою потужність в останній частині, на осиротілій Україні. В неї є справжня історія, історія, яка недостатньо розказана, і єдиний, переконливий і симпатичний персонаж, щоб розповісти цю історію. Це стрічка з великою кількістю деталей, які вражають", — підсумовує Guardian.

 
Знімальна група "Гарета Джонса" на червоній доріжці Берлінале
EPA/UPG

Популярна німецька газета Tagesspiegel називає фільм "вишукано змайстрованою" психологічною драмою.На думку Variety, "потужний сучасний резонанс цієї історії, що заснована на правдивих загрозах "фейковийх новин" та їх руйнівних наслідків, навряд чи потребує пояснення. "Містер Джонс" має проблеми з тим, щоб його сприймали, як драму, але меседж фільму все ж таки чітко досягає мети".

"…"Гарет Джонс" це класична драматургія вау-ефектами (великий паротяг до та з Москви, в крупних планах телефонні лінії, через які таємна служба перехоплює розмови), шикарні меблі та владні архітектурні споруди. Вавілон-Москва: легковажні вечірки в радянській столиці різко контрастують зі стражданнями в Україні. Тут, нарешті, режисерка відмовляється від підсилювачів смаку, але знає межу представлення Голодомору. Зображення ескізні, майже чорні та білі на похмурому зимовому ландшафті, наче вони самі зазнали травми", — пише видання.

"Геноцид 1932-33 років в Україні, джерела Другої світової війни та виклики журналістики початку 20-го століття є доленосними темами, які, якимось чином, через негативну алхімію поганого кіновиробництва зведені до вимучених, уповільнених сюжетних ліній у цьому сумбурному та дилетантському біографічному фільмі", — пише видання.Авторитетне британська Times доволі жорстко розкритикувало фільм. На думку видання, від постановки "віє відчаєм".

 Зйомки фільму "Гарет Джонс" на Чернігівщині. Фото: FILM.UA

Спеціалізоване незалежне британське видання IndieWire назвало стрічку "безладним біографічним фільмом" і "неорганізованим гармидером".

"Дратівливо спонтанний протягом більшості хронометражу, цей неспокійний та безформний фільм натякає на болісний дискомфорт режисерки, який вона відчуває від цього невигадливого уроку історії; від нерішучості в розкритті сюжетної лінії до непередбачуваного способу, у який перипатетична подорож Джонса пересувається від жанру до жанру, фільм Голланд рідко має достатньо терпіння, щоб дати фактам вкоренитися", — пише видання.

Нагадаємо, історичний трилер "Гарет Джонс" (Mr. Jones) — це реальна історія молодого британського журналіста Гарета Джонса, який у 1933 році став свідком Голодомору в Україні.

Він поїхав до СРСР, побачив голод на власні очі і розповів про це світу. Проте, на його публікації не звернули увагу. Те, що на перший погляд здавалося звичайним журналістським розслідуванням, перетворилося на смертельно небезпечну подорож.

Режисером стрічки виступила Голова Європейської кіноакадемії, номінантка на премію "Оскар" і BAFTA Агнешка Голланд. Головні ролі у фільмі виконали Джеймс Нортон ("Війна і мир", "Щаслива долина", "МакМафія"), Ванесса Кірбі ("Корона", "Місія неможлива: Фолаут") та українські актори.

Читайте також:

Джоунз проти фабіанців. Історія журналіста, який уперше розповів про Голодомор

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.