Журнал Harvard Ukrainian Studies отримав новий сайт

Український науковий інститут Гарвардського університету запустив новий веб-сайт для свого журналу Harvard Ukrainian Studies.

Про це повідомив сайт Українського наукового інституту Гарвардського університету.

"Harvard Ukrainian Studies давно відомий як передовий журнал для академічних досліджень про Україну. Оцифрування журналу не тільки показує наше лідерство у цій сфері цифрової гуманітаристики, це також важливий крок у виконанні місії Інституту збільшувати знання про Україну у світі", — говорить директор Інституту Сергій Плохій.

 

Окрім повних версій текстів статей журналу підписники матимуть можливість здійснювати глибокий пошук, слідкувати за темами й авторами, щоб отримувати сповіщення про нові матеріали, читати статті до того, як вони стануть доступними в друкованому вигляді, та мати доступ до допоміжних медіа, як от: аудіо-інтерв’ю та відеозаписів.

У найближчому майбутньому відвідувачі сайта матимуть можливість купувати підписки онлайн для митєвого доступу до змісту та використання засобів цитування, перегляду рейтингу статей та збільшеними можливостями пошуку з індексуванням.

"Наша тривала мета мати окремий сайт, присвячений Harvard Ukrainian Studies здійснилася, — сказала редактор журналу Галина Гринь. На додачу до онлайн-публікацій ми перемістили процес подачі та рецензування до Scholastica. Це веб-платформа забезпечує більшу зручність, швидкість та прозорість для авторів, не поступаючись високими стандартами якостями, які пріоритетні для нас".

Відвідати сайт журналу Harvard Ukrainian Studies можна за адресою: husj.harvard.edu.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.