Три найкращі дослідження Революції Гідності нагородять відзнакою Героя Небесної Сотні

7 березня відбудеться нагородження призерів конкурсу наукових робіт на тему Революції Гідності серед студентів.

Усеукраїнський конкурс наукових студентських робіт на честь Героя Небесної Сотні Сергія Кемського тривав від 1 листопада 2018 року до 10 лютого 2019-го. На конкурс надійшли заявки від 37 учасників із 13 вищих навчальних закладів восьми областей України. Призери отримають грошову винагороду: за перше місце – 15000 гривень, друге – 7000 гривень і третє – 4000 гривень. 

За результатами отриманих матеріалів буде видано збірник наукових праць. Цей матеріал може бути використано в експозиційних та освітніх програмах Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.

 

Дослідження, надіслані на конкурс, стосуються політики пам’яті, соціального, політичного, політологічного, ідеологічного, культурологічного, мистецтвознавчого, етнологічного, музеологічного, релігійного, філософського аспектів революції, її регіональних особливостей, революції в контексті міжнародної політики.

У членах журі – науковці, громадські діячі, історики, музейники: Ігор Пошивайло, Володимир В’ятрович, Назар Козак, Наталя Мусієнко, Віталій Нахманович, Анастасія Гайдукевич, Володимир Бірчак, Володимир Бондарчук, Олександр Кореньков. 

Три премії будуть вручені авторам цих робіт (у порядку абетки): 

"Волонтерський рух у ході та після Революції Гідності: дієвість громадянського суспільства в Україні", Василь Романик, Національний університет "Львівська Політехніка". 

"Загальна правова оцінка подій на Майдані: легітимність та легальність дій", Михайло Янишівський і Мар'яна Постоловська, Національний університет "Києво-Могилянська академія", 

"Ідентичність борця (за "Літописом самовидця. Дев’ять місяців українського спротиву" О. Забужко", Діана Підбуртна, Київський університет ім. Бориса Грінченка.

Конкурс імені Сергія Кемського організовують Національний музей Революції Гідності та ГО "Родина Героїв Небесної Сотні" в межах проекту "Відзнаки Героїв". Його мета – сприяти критичному переосмисленню новітньої історії України, популяризувати уроки, досвід і цінності Майдану, активізувати науковий інтерес до подій Революції Гідності.

7 березня, четвер, 12.00 

Місце: інформаційно-виставковковий центр Музею Майдану (майдан Незалежності, 2, Будинок профспілок, 2-й поверх).

Вхід вільний.

ДОВІДКА:

Сергій Кемський – історик, політолог, журналіст, Народився в Керчі на сході Криму в родині моряка. Публікувався в друкованих та онлайн-виданнях. Перекладав з англійської. Співзасновник Інституту політичних та економічних ризиків і перспектив. Загинув від кулі на вулиці Інститутській у 32 роки. Герой України, Герой Небесної Сотні. 

Формула краси. Дерев’яні церкви України: втрачене мистецтво?

Українські дерев'яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села – вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі. Можливо тому знищення храмів більшовиками українці сприймали як саморуйнування. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашель і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найболіснішою – через неприродність втрати.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…

Генерал Олександр Удовиченко. Представник розвідки УНР у Франції

Генерал-полковник Армії УНР Олександр Удовиченко по праву входить до військової еліти Української революції 1917–1921 років. Він командував Третьою залізною стрілецькою дивізією, що вважалася однією з найбоєздатніших частин Армії УНР, обіймав низку інших відповідальних посад в українській армії і зажив слави вмілого й відважного командира.

Забути майдан?

«Ніколи більше», «Ми завжди пам’ятатимемо» – слова, які найчастіше чуємо у громадянських епітафіях, політичних заявах, телевізійних новинах, на комеморативних церемоніях, у меморіальному, музейному чи освітньому просторі