Будівлю відділу чернігівського облархіву в Ніжині передали ПЦУ

Депутати Чернігівської обласної ради ухвалили рішення про передачу Чернігівській єпархії ПЦУ пам'ятку архітектури — церкву Іоанна Богослова в Ніжині.

"В числі прийнятих депутатами документів було рішення про передачу у довгострокове безоплатне користування пам'ятки архітектури "Церква Іоанна Богослова" (Іванівська церква) у місті Ніжині управлінню Чернігівської єпархії ПЦУ (Православна Церква України)", — йдеться у повідомленні прес-центру облради, яке цитує "Главком".

Церква Іоанна Богослова в Ніжині збудована в 1752 році за кошт місцевих купців. Зокрема, велику частку коштів вклав ніжинський грек Іван Тернавіот.

Церква Іоанна Богослова в Ніжині. Фото: glavcom.ua 

Архітектура будівлі храму відноситься до перехідного етапу від пізнього бароко до класицизму. Відмінною рисою рисою церкви Іоанна Богослова є її двоповерховість.

За об'ємно-просторовим вирішенням вона належить до різновиду тетраконхових будівель. За типом – це хрещата будівля з короткими раменами (до сходу і заходу прилягають рівновисокі екседри).

Пам’ятку реставрували востаннє в 1954—1955 роках. У даний час у будівлі розташовується відділ забезпечення збереженості документів Державного архіву Чернігівської області.

Нагадаємо, митрополит Київський і всієї України Епіфаній виступив на підтримку створення в Україні Національного пантеону

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.