Повітряна археологія: розсекречені аерофотознімки "холодної війни" як джерело для досліджень

Завдяки розсекреченим аерофотознімкам ЦРУ США часів «холодної війни» археологи винайшли спосіб дослідження знищених артефактів культури болотних арабів.

Про це повідомляє Science.

Тисячі аерознімків високої роздільної здатності, зроблених розвідувальними літаками США над протягом 1950-х—1960-х років, американський уряд розсекретив у 1997 році.

Знімок з літака-розвідника 1960 року дозволяє точково визначати навіть окремі хатинки з очерету в месопотамських болотах на території сучасного Іраку.

Джерело: журнал ADVANCES IN ARCHAEOLOGICAL PRACTICE  

На знімках зафіксовані об’єкти, які в нас час або знищені, або недоступні для археологів. Наприклад, система каналів столиці Новоасирійського царства Німруд, яку забудували дорогами й житловими кварталами, або археологічні місця в Іраку (Мосул, Ракка) та Сирії (Алеппо, Пальміра), що були під контролем Ісламської держави.

Довгий час аерофотознімки не використовувалися археологами, тому що не були оцифровані та не містили ключової інформації про місце й час того чи того знімка.

 Це фото 1960 року показує доісторичні мисливські пастки, обнесені мурами, в йорданській пустелі.

Джерело: журнал ADVANCES IN ARCHAEOLOGICAL PRACTICE

Аби полегшити роботу археологів із масивом розвідувальних аерофотознімків, науковці Емілі Хаммер (Університет Пеннсильванії) та Джейсон Юр (Гарвардський університет) створили путівник. Він містить інформацію про локації, які трапляються на знімках, та спосіб доступу до відповідних плівок.

Хаммер і Юр скрупульозно відновили маршрути польотів літаків-розвідників на підставі самих географічних даних і власних знань про регіон. Свою методику як зразок для інших археологів вони описали у статті в журналі Advances in Archaeological Practic.

Аерофотознімок м. Алеппо в Сирії, зроблений літаком Ю-2 в 1959 році. 

Джерело: журнал ADVANCES IN ARCHAEOLOGICAL PRACTICE

Наразі команда встигла оцифрувати тільки кілька дюжин фотографій без невідомих науці археологічних стоянок. Проте вони описали три раніше відомі стоянки, ідентифіковані на аерофотознімках, як доказ їхнього методу.

На додачу до болотних поселень в Іраку, вчені показали фотографії каналів Німруда та зображення масивних доісторичних мисливських пасток, обнесених стіною, у східній Йорданії ("пустельні змії").

Як повідомлялося, археологи університету Liberty в США при аналізі древніх документів епохи Вавилонського царства виявили найдавніший прощальний лист.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.