АНОНС: "Неспокійні могили": фільм і лекція про практики історичної пам'яті та перепоховання

15 червня Національному музеї Тараса Шевченка Ірина Склокіна прочитає лекцію "Неспокійні могили: практики історичної пам'яті та перепоховання", а відтак відбудеться показ документального фільму.

У лекції-впровадженні до фільму історик Ірина Склокіна говоритиме про роль публічних ритуалів перепоховань у історичній політиці.

Перепоховання використовують як метафору відкриття/розкриття історичної істини, а також як повернення загиблих у належну спільноту "мертвих, живих і ненароджених". Це також символічне повернення у часі і спроба виправлення історичної несправедливості, однак, ще і своєрідне привласнення символічного капіталу, пов'язаного із жертвами і мучениками.

Самі ж загиблі на позір зовсім втратили свою суб'єктність та використовуються інструментально - а проте, можуть також опиратися спробам однозначних інтерпретацій.

"Неспокійні могили" / Unquiet Graves (53 хв.), режисер фільму - Том Робертс, продюсер - Ангус Мак-Квін.

Коли влітку 1991 року одна частина львів'ян офіційно відзначала 50-ліття початку "Великої вітчизняної війни", інші - стали свідками ексгумації та перепоховання решток жертв розкритих у подвір’ї Замарстинівської тюрми. Кілька тисяч в’язнів з львівських тюрем були вбиті органами НКВД наприкінці червня 1941 під час евакуації, яка була зумовлена нападом Німеччини. У гущі емоцій учасників обох політичних ритуалів змішався патріотичний оптимізм, героїзм воєнного тріумфу, бажання реваншу, тривога та гіркі відкриття.

Суспільні настрої цих моментів задокументовані у фільмі "Неспокійні могили", який витворює неіснуючий діалог пам'ятей і дає голос різним акторам у давніших та недавніх буремних подіях. Перепоховання та мітинг - паралельні ритуали реферують до героїв-жертв, одні з них вже тривалий час культивуються, а інші лише народжуються.

Зйомки фільму відбулись у 1991 році на замовлення 4 Каналу Британського телебачення, як частина відомого телевізійного серіалу "Секретна історія" (Secret History).

Подія відбудеться в рамках виставки "Перепоховання-Перетворення" Національного музею Тараса Шевченка в співпраці з Центром міської історії.

Д-р Ірина Склокіна – історик, дослідниця Центру міської історії. Захистила дисертацію на тему "Офіційна радянська політика пам'яті про нацистську окупацію (за матеріалами Харківської області), 1943-1985 рр." У Центрі міської історії дослідження Ірини Склокіної стосується історичної спадщини, зокрема у фокусі її вивчення - індустріальна та радянська спадщина Харкова та Львова.

15 червня, субота, 17.00 

Місце: Національний музей Тараса Шевченка

Організатори: Національний музей Тараса Шевченка і Центр міської історії

Вхід на подію за музейним квитком.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.