Проспектів Бандери і Шухевича в Києві більше нема

Окружний адміністративний суд міста Києва скасував рішення Київради про перейменування проспектів Московського й Ватутіна на честь Степана Бандери і Романа Шухевича.

Про це повідомляє “Новинарня“, з посиланням на депутата Київради від фракції “Свобода” Юрія Сиротюка.

“…Окружний адмінсуд міста Києва. Суддя Чудак Олеся Миколаївна, до речі, суддя що переслідувала майданівців, скасувала рішення Київради щодо перейменування проспектів Степана Бандери і Романа Шухевича в Києві”, – написав Сиротюк на своїй сторінці у Facebook.

“Але як би не чудив Адмінсуд, проспектам Бандери і Шухевича в Києві бути. Попереду апеляція, а якщо потрібно – і Верховний Суд. Ми не дамо нікому зневажати наших героїв!” – наголосив Сиротюк.

Він зазначив, що позивачем у цій справі виступає громадська діячка проросійського спрямування Олена Бережна, мати покійної депутатки від Партії регіонів Ірини Бережної.

Іншу сторону представляв адвокат Дмитро Біловчук.

 
Фото судового засідання опублікував у соцмережі Сергій Мазур

Справа про перейменування проспектів тягнеться з жовтня 2016-го (для Бандери) та липня 2017 року (для Шухевича).

“Незаконне”, на їхню думку, рішення Київської міської ради оскаржують громадські організації “Антифашистська правозахисна ліга” та “Єврейська правозахисна група”, представницею яких у суді виступає Олена Бережна.

Рішення ОАС прокоментував голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

“Ще одна спроба реваншу. Тепер у Києві. Суд частково задовольнив позовні вимоги, скасував рішення про перейменування проспектів Московського на Бандери і Ватутіна на Шухевича. Повний текст з мотивацією буде за 5 днів. Отримаємо повний текст, будемо подавати апеляцію. Боротьба триває!” – зазначив В’ятрович.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.