В ужгородському замку знайшли поховання шляхтича XVII століття. ФОТО

Археологи знайшли поховання шляхтича XVII ст. під руїнами старої римо-католицької церкви святого Юрія в Ужгороді. Поряд лежали мечі, золоті печатки, кільця, одяг.

Розкопки ведуться на території Ужгородського замку на вул. Капітульній в центрі міста, повідомляє Портал археології Закарпаття.

"Ми разом зі студентами заглибилися на 2 метри, – каже археолог 36-річний Володимир Мойжес. – Знайшли поховання. Якщо їх дослідимо, доведемо багато чого нового в історії Закарпаття. Уже можна стверджувати, що римо-католицьку церкву звели до замку, а не навпаки".

Знайдена шабля датується початком XVII ст.

"Шаблю клали в могилу знатної людини. Поряд лежала така ж, тільки зламана. Клали, коли зі смертю чоловіка переривався шляхетський рід", – пояснює науковець.

Знахідки відновлять і передадуть археологічному музею.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.