АНОНС: Виставка «Народний Рух України: від громадської ініціативи до політичної сили»

9 вересня до 30-ї річниці Народного Руху України Центральний державний архів громадських об’єднань України та Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г. С. Пшеничного презентують виставку документів Національного архівного фонду «Народний Рух України: від громадської ініціативи до політичної сили», присвячену 30-й річниці Народного Руху України.

Відвідувачі виставки матимуть можливість крізь призму архівних документів простежити складний шлях трансформації Народного Руху України від масової громадсько-політичної організації до провідної політичної партії.

Зокрема, процес створення Народного Руху України дозволять відтворити Статут і Програма, стенограма та організаційні матеріали Установчого з'їзду 8–10 вересня 1989 року, вітальні телеграми до його учасників від громадських організацій з усього світу.

Установчі Збори Народного Руху України, вересень 1989 року
Установчі Збори Народного Руху України, вересень 1989 року

Оглядаючи експозицію, відвідувачі перенесуться у доленосні для українського народу події 1991 року і матимуть змогу оцінити значущу роль Народного Руху України в них, а саме у проголошенні Акту про незалежність України 24 серпня та проведенні Всеукраїнського референдуму 1 грудня.

Документи розповідатимуть про організовані Рухом масові суспільно-політичні акції – "живий ланцюг" між Києвом і Львовом, присвячений річниці проголошення дня Злуки УНР і ЗУНР, святкування 500-ліття українського козацтва на Запоріжжі, підняття на щоглі біля будівлі Київської міської ради національного синьо-жовтого прапора, де були присутні понад 100 тис. киян і гостей столиці України з різних регіонів тощо.

На виставці вперше демонструватимуться оригінали документів Народного Руху України: членський квиток та посвідчення учасника Установчого з'їзду, ухвали та друковані видання керівних органів Руху і його місцевих осередків та ін.

Під час відкриття виставки вперше буде презентований фонозапис виступів учасників Установчого з'їзду Народного Руху України та демонструватимуться маловідомі фотодокументи.

Відкриття – 9 вересня, понеділок, 12.00

Місце: Центральний державний архів громадських об'єднань України  (Київ, вул. Алмазова, 8)

Вхід вільний.

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб