Влада скоротила видатки на інфраструктуру пам’яті

Музей Революції Гідності, Музей Голодомору-геноциду, Архів національної пам’яті залишились без належного фінансування

13 березня на позачерговому засіданні Верховна Рада ухвалила зміни до бюджету на 2020 рік.

Загальний обсяг фінансування на культуру нині становить 8,2 млрд грн із запланованих 15,4 млрд грн, тобто скоротили майже вдвічі –  на 7,2 млрд грн.

У першому проєкті секвестру бюджету взагалі планувалося скоротити видатки у цій сфері до 90%за рахунок зменшення бюджетів Українського інституту національної пам'яті, Українського інституту книги, Українського культурного фонду, Державного агентства України з питань кіно.

В оновленому бюджеті зі статті на будівництво двох музеїв – Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності та Національного музею Голодомору-геноциду зрізали 454 млн грн, а це 82% запланованого фінансування. Залишили 100 млн грн. Однак незрозуміло, яким чином ці кошти буде розподілено.

Скоротили видатки й щодо програми "Заходи з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам'яті, забезпечення діяльності Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності та Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті".

Тут було заплановано 96,9 млн грн. Зняли 61,7 млн грн, із них 58,0 млн грн –  на створення Галузевого державного архіву Інституту національної пам'яті, що мав стати найбільшим у Європі архівом репресивних органів, решта – це заходи Інституту та Музею. 

 

"Хто контролює минуле, той контролює майбутнє, а хто контролює сучасність, той всевладний над минувшиною" – суть цих рядків із відомої антиутопії "1984" Джорджа Орвелла, вочевидь, дуже добре усвідомлюють автори змін до бюджету, зменшуючи фінансування Українського інституту національної пам'яті на 50%, а Національного музею Революції Гідності – на 87%, натомість збільшуючи бюджет Міністерства внутрішніх справ майже до 100 млрд грн.

Ануляція запланованих коштів на спорудження Меморіалу Героїв Небесної Сотні та Музею Революції Гідності – очевидна загроза подальшій динамічній розбудові цього унікального майданчика національної пам'яті, патріотичного виховання й демократичного розвитку, загроза утвердженню подвигу Героїв Небесної Сотні та громадянського суспільства, історичного значення Євромайдану", – переконаний Ігор Пошивайло, директор Національного музею Революції Гідності.

Ігор Пошивайло, директор Національного музею Революції Гідності
Ігор Пошивайло, директор Національного музею Революції Гідності

Після завершення карантину Міністерство культури та інформаційної політики сподівається відновити видатки на сферу культури та інформаційної політики. Про це йдеться у їхньому повідомленні на офіційному сайті.

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.