Російські комуністи визнали доповідь Хрущова про засудження культу Сталіна "помилковою"

Комуністична партія Російської Федерації (КПРФ) на з'їзді 6 липня оголосила "помилковою" доповідь першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова, який засудив культ особи Йосипа Сталіна.

Про це повідомляє РИА "Новости".

У прийнятій резолюції йдеться про те, що КПРФ вважає "політично упередженою" доповідь Микити Хрущова "Про культ особистості та її наслідки", яку той зробив на закритому засіданні делегатів ХХ з'їзду КПРС 25 лютого 1956 року, і що необхідно провести її оцінку. У ній йшлося про низку злочинів сталінського режиму і вказувалося, що вони відбувалися через "свавілля однієї особи". Після доповіді Хрущова активізувався процес звільнення з таборів ГУЛАГу мільйонів політв'язнів.

Тепер комуністи вважають, що в доповіді Хрущова є підтасовані факти та брехливі звинувачення на адресу І.В. Сталіна, і що вона спотворює правду про його державну та партійну діяльність".

Крім цього члени Компартії вирішили закликати президента РФ Володимира Путіна "повернути місту Волгограду та Волгоградській області їхні героїчні найменування Сталінград та Сталінградська область".

Заступник голови ЦК Дмитро Новіков заявив, що партія має намір відновити "повноту історичної справедливості щодо визначної постаті вітчизняної світової історії — Йосипа Віссаріоновича Сталіна".

 

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.