Російські комуністи визнали доповідь Хрущова про засудження культу Сталіна "помилковою"

Комуністична партія Російської Федерації (КПРФ) на з'їзді 6 липня оголосила "помилковою" доповідь першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова, який засудив культ особи Йосипа Сталіна.

Про це повідомляє РИА "Новости".

У прийнятій резолюції йдеться про те, що КПРФ вважає "політично упередженою" доповідь Микити Хрущова "Про культ особистості та її наслідки", яку той зробив на закритому засіданні делегатів ХХ з'їзду КПРС 25 лютого 1956 року, і що необхідно провести її оцінку. У ній йшлося про низку злочинів сталінського режиму і вказувалося, що вони відбувалися через "свавілля однієї особи". Після доповіді Хрущова активізувався процес звільнення з таборів ГУЛАГу мільйонів політв'язнів.

Тепер комуністи вважають, що в доповіді Хрущова є підтасовані факти та брехливі звинувачення на адресу І.В. Сталіна, і що вона спотворює правду про його державну та партійну діяльність".

Крім цього члени Компартії вирішили закликати президента РФ Володимира Путіна "повернути місту Волгограду та Волгоградській області їхні героїчні найменування Сталінград та Сталінградська область".

Заступник голови ЦК Дмитро Новіков заявив, що партія має намір відновити "повноту історичної справедливості щодо визначної постаті вітчизняної світової історії — Йосипа Віссаріоновича Сталіна".

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".