На Полтавщині демонтували погруддя Леніну

У селищі Михайлівське Карлівського району демонтували бюст Леніна.

Про це у Facebook повідомив голова ГО "Світанок", співзасновник проєкту "Декомунізація.Україна" Вадим Поздняков, передають Новини Полтавщини.

 

Декомунізаційний закон виконали після звернення активістів на гарячу урядову лінію.

"Цього разу, після нашого звернення, було демонтовано погруддя Леніну у селищі Михайлівське Карлівського району Полтавської області. Станом на поточний момент на Полтавщині є ще пам'ятник Леніну, Свердлову, Енгельсу, Петровському, Куйбишеву та декілька Ватутіну", – зазначив Вадим Поздняков.

Регіональний представник Українського інституту національної пам'яті на Полтавщині Олег Пустовгар нагадав, що залишається ще один пам'ятник Лєніну – на території села Власівка Зіньківського району.

У відповіді на офіційний лист голови УІНП Антона Дробовича головний лікар санаторію "Сосновий бір" у Зіньківському районі зазначив, що вважає розміщений на території санаторію пам'ятник Лєніну виносним експонатом музею цього закладу.

"Складно зрозуміти, як лікарі займаються невластивою їм справою, як вони носять туди-сюди Ілліча, наче гумову іграшку. До того ж, вперше чую, що там існує музей і працюють історики-музейні працівники.

Якщо ж справді на Зіньківщині з'явився музей, то невідомо, чи має він ліцензію та іншу документацію від Міністерства культури", – іронізує Олег Пустовгар.

Він наголосив, що існує відповідний юридичний висновок УІНП. У ньому йдеться, що Володимир Ленін (Ульянов), який протягом 1917-1923 рр. обіймав найвищі державні та партійні посади, спочатку у Радянській Росії, а потім у СРСР, не тільки теоретично обстоював можливість та необхідність застосування політичних репресій та терору стосовно окремих груп населення чи окремих осіб, але й як посадова особа брав участь в ухваленні та підписував відповідні нормативні документи (декрети), які легітимізували та "узаконювали" застосування таких політичних репресій та терору органами державної влади (насамперед, ВЧК, судами та революційними трибуналами).

"Саме Ленін був ідеологом і одним із організаторів окупації молодої Української держави — Української Народної Республіки. Агресором проти нашої держави тоді виступила більшовицька Росія, яку очолював Ленін.

Зараз його справу продовжує Путін: Росія як і сто років тому вчинила акт агресії проти нашої держави", - підсумував Олег Пустовгар.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.