У Варшаві вшанували пам'ять вояків УНР з нагоди 100-річчя визволення Києва

Посол України в Польщі та віцемаршалок Сейму Польщі Малгожата Госєвська на Вольському кладовищі у Варшаві спільно вшанували пам'ять вояків УНР з нагоди 100-річчя визволення Києва від більшовиків

Про це повідомляє Укрінформ. У церемонії взяли участь українські дипломати та представники української громади, а також польська офіційна делегація на чолі з віцемаршалком Сейму РП Малгожатою Госєвською.

"Те, що ми – українці і поляки - зробити 100 років тому, будучи разом і борючись пліч-о-пліч, потрібно і сьогодні. Ворог у нас залишився той самий", - підкреслив у коментарі ЗМІ посол України в Польщі Андрій Дещиця.

Він відзначив, що генерал УНР Марко Безручко є героєм для обох народів, оскільки він воював за українську незалежність, а згодом боронив Польщу, зокрема місто Замосць.

"Він вірив у те, що захищаючи Польщу, прийде час на звільнення України", - додав Дещиця.

 

У свою чергу віцемаршалок Сейму Малгожата Госєвська підкреслила, що спільний українсько-польський військовий похід і визволення Києва в 1920 році важливі у багатьох аспектах: історичному, але також і сучасному політичному аспекті.

"Це показує, скільки ми можемо досягнути, коли ми разом, коли ми себе підтримуємо і боремося спільно. Насправді ми маємо одного головного ворога, який упродовж віків трохи змінює свої обличчя, але загалом це - одне й те ж лице, одні й ті ж методи. Учімося історії, робімо висновки", - закликала вона.

Українці та поляки спільно поклали вінки до пам'ятника воякам УНР, а також до могили генерала Безручка, похованого серед інших українських військових. До цього у костелі святого Хреста у Варшаві відбулося богослужіння у пам'ять про українських та польських вояків армій Петлюри та Пілсудського.

Вшанування 100-річчя українсько-польського визволення Києва від більшовиків відбулося і в інших містах України та Польщі. Зокрема у Києві, Новограді-Волинському, Любліні. Дзвони пам'яті на честь українських та польських вояків били в суботу у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва та костелі святого Олександра у Києві, а також кількох інших місцях України, де поховано учасників українсько-польського походу на Київ.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.