На Чернігівщині хочуть заґратувати портрети Леніна і Сталіна, щоб привабити туристів

У місті Новгород-Сіверський Чернігівської області скандальні портрети Леніна і Сталіна на водонапірній вежі хочуть заґратувати публічно, щоб привернути увагу громадськості до нової туристичної локації.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив Новгород-Сіверський міський голова Олег Бондаренко.

 
ФОТО: Sokolenko13 / Wikimedia Commons

"Думаю, що це треба зробити якось публічно, щоб привернути увагу до нової туристичної локації. Процес встановлення ґрат може стати привабливим для туристів та ЗМІ. Поки що подію відклали – коронавірус трохи вибив нас із колії", – сказав Бондаренко.

За словами міського голови, ідея заґратувати мозаїчні зображення комуністичних лідерів, як і пам'ятник Леніну, була в нього давно. Адже "Ленін за ґратами", на його думку, міг би суттєво збільшити наплив туристів до Новгорода-Сіверського.

Однак на виконання закону про декомунізацію пам'ятник довелося демонтувати. А от портрети вождів тоталітаризму з башти не прибрали, бо не вважають їх символами комуністичного режиму.

Тепер же, отримавши підтримку голови Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Антона Дробовича, чекають нагоди повісити на них ґрати й поруч – табличку з написом: "Кати українського народу".

Нагадаємо, що за демонтаж зображень Леніна і Сталіна на башті в Новгороді-Сіверському тривалий час боролися громадські активісти та співробітники УІНП.

У вересні 2018 року прокуратура Чернігівської області відкрила кримінальне провадження за фактом пропаганди в місті символіки комуністичного режиму. Його розслідуванням займаються слідчі Новгород-Сіверського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області.

За словами Бондаренка, наразі триває експертиза мозаїчних зображень на предмет визначення, чи є вони об'єктами декомунізації.

Тим часом в УІНП змінилося керівництво. В одному з інтерв'ю новий голова інституту Антон Дробович назвав ініціативу влади Новгорода-Сіверського щодо заґратування скандальних портретів оригінальною і такою, що "відповідає духу креативної декомунізації".

Мозаїчні зображення Леніна і Сталіна розмістили в центрі Новгорода-Сіверського в 1930-х роках на водонапірній вежі 1901 року спорудження поряд із базарною площею.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.