Окружний адмінсуд Харкова скасував перейменування проспекту Григоренка на Жукова

Харківський окружний адмінсуд задовольнив позов партії "Свобода", яка оскаржувала повторне перейменування просп. Григоренка на просп. Жукова. Рішення ще не набрало законної сили — міськрада подаватиме апеляцію.

Про це із зали суду повідомив кореспондент Суспільного.

 

"Позов задовольнити, визнати протиправним та нечинним рішення Харківської міської ради від 26.02.2020 року №2075/20. Роз'яснити, що судове рішення набирає законної сили... після закінчення строку подання скарги всіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду", — оголосив суддя Андрій Сліденко.

Під час засідання представник позивача Андрій Коломійцев зазначив, що рішення міськради повернути проспекту ім'я Жукова порушує Закон України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" та Закон України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій".

"Харківська міська рада вже вдруге прийняла рішення про перейменування проспекту Петра Григоренка в маршала Жукова... Ми вважаємо, що під час другого перейменування були процесуальні порушення, але ми не будемо на цьому наполягати... На нашу думку, це рішення порушує обидва закони", — сказав Коломійцев.

 

Відповідач — представник Юридичного департаменту міськради Костянтин Прокоп'єв — посилався на висновок військового дослідження експерта науково-дослідчої комісії.

"За ним: маршал Радянського Союзу Жуков Григорій Костянтинович брав участь у вигнанні нацистських окупантів з України в період з 1942-1944 років у ході Великої вітчизняної війни, що була одним з етапів Другої світової війни 1939-1945 років...

З території саме України.... вчинив героїчний вчинок задля вітчизни. Тому він формально не підпадає під дію Закону 317 про так звану декомунізацію... Вважаю рішення законно обґрунтованим, а позов безпідставним", — заявив Прокоп'єв.

Міськрада подаватиме апеляцію, сказав Прокоп'єв.

Суд пікетували представники громадських організацій та політичних партій "Демократична сокира", "Свобода" і "Сокіл" з плакатами "Харків — без Жукова!".

 

Участь в акції взяли не менше 20 учасників.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.