Громадська акція "Трагедія для світу – свято для Росії". Анонс

З нагоди параду Перемоги у Москві українські історики та соціальні активісти хочуть нагадати спадкоємиці Радянського Союзу – Російській Федерації – про участь СРСР у розв’язуванні Другої світової війни

Два диктатори – Гітлер і Сталін – розпочали глобальний і найкривавіший конфлікт в історії людства. Ця війна забрала життя більше 50 мільйонів людей.

Але для сучасної ідеології Росії перемога 9 травня – це просто привід виправдати сталінський імперський режим, окупацію багатьох країн, злуку з Гітлером та усі знущання тоталітарного режиму над своїми підданими і жертвами.

Одночасно офіційна російська пропаганда увесь час закидає українцям колаборацію з нацизмом, за що чомусь має відповідати сучасна Україна, яка не шанує "Великої Перемоги".

Ми зберемося, аби засвідчити, що рівень співпраці росіян з нацистами був набагато більшим, аніж в українців. Хоча, на відміну від Росії, Україна перебувала під окупацією вся і протягом більш тривалого часу. Всупереч російській пропаганді, пам'ять про жертви Другої світової війни вшановується українцями на належному рівні.

Чи варта ця дата парадів? Чи доречні урочисті виїзди військової техніки на тлі безіменних поховань мільйонів, у тому числі громадян тієї країни, яка розв'язала разом з Гітлером світову війну?

Приєднуйтесь до істориків на акції під посольством РФ!

Адреса: Повітрофлотський, 27.

День: середа, 24 червня

Час початку: 10.00

 

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.