Український посол закликав Німеччину переглянути шкільні програми з історії

Посол України у Німеччині Андрій Мельник закликав до перегляду німецьких шкільних програм з історії, оскільки зараз в них відсутня інформація про історичну відповідальність Німеччини перед Україною

 

Про це він сказав в інтерв'ю Tagesschau, передає "Європейська правда".

Посол висловив жаль, що у німецькій культурі пам'яті не практикується різниця поміж народами Радянського Союзу та їхнім власним досвідом історії.

"Коли мій син відвідував берлінську гімназію, він був шокований тим, що під час уроків історії на тему нацистського режиму він не почув [на лекціях] і не прочитав [у підручниках] жодного слова ані про Україну, ані про історичну відповідальність Німеччини перед Україною" - сказав Мельник.

Тому посол закликав до опрацювання цієї забутої історичної глави – як в школах, так і серед громадськості , а також до спорудження у Берліні меморіалу українським жертвам війни.

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.