США закликали турецьку владу зберегти собор Святої Софії в його нинішньому статусі

Посол США з питань міжнародної релігійної свободи Сем Браунбек зажадав від турецької влади зберегти собор Святої Софії в його нинішньому статусі.

Про це повідомляє РІСУ.

 

"Собор Святої Софії має величезну духовну і культурну значення для мільярдів віруючих різних конфесій по всьому світу. Ми закликаємо уряд Туреччини зберегти його в якості об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і підтримувати доступність для всіх в його нинішньому статусі музею", - написав Браунбек в своєму твіттері.

Дискусія навколо майбутнього собору Святої Софії в Стамбулі розгорнулася після того, як 29 травня, в чергову річницю падіння Константинополя, в цьому храмі відбулося читання Корану.

Через тиждень президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган доручив вивчити можливість перетворення Софії на мечеть. Пізніше міністр юстиції Абдулхаміт Гюль виступив за те, щоб собор знову став мечеттю, на користь цього висловився і міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу.

У свою чергу вірменський Патріарх Туреччини Саак II запропонував, щоб собор Святої Софії став місцем молитви як для християн, так і для мусульман.

Питання про майбутнє храму розгляне на початку липня Держрада країни.

Музейний статус храм Святої Софії отримав в 1934 році за рішенням першого президента Туреччини Мустафи Кемаля Ататюрка. З 1985 року собор включений в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.


Нагадаємо
, що Вселенський Патріарх Варфоломій сказав, що шокований заявами президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана про перетворення собору Святої Софії на мечеть.

В Україні ініціативна група мирян і духовенства "Десять тез для ПЦУ" оголосила збір підписів під "Зверненням української громадськості до Президента Турецької Республіки Реджепа Тайїпа Ердогана щодо статусу Святої Софії".

Православні українці вввжають, що нейтральний статус Святої Софії є запорукою дружби, поваги та взаєморозуміння не тільки між нашими країнами і народами, але й більше – між мусульманським та християнським світами.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.