Українські й турецькі науковці займуться спростуванням радянсько-російських історичних наративів

Історія України загалом та історія українсько-турецьких відносин, зокрема, довгий період викладалася під впливом радянсько-російських наративів.

Одним з напрямків культурної дипломатії в Туреччині надалі буде робота в архівах, вивчення оригіналів документів, відкриття нових сторінок історичної взаємодії, спростовування існуючих викривлень. Про це в коментарі Укрінформу сказав Надзвичайний та Повноважний Посол України в Туреччині Василь Боднар.

 

"Нещодавно міністри закордонних справ України й Туреччини Дмитро Кулеба і Мевлют Чавушоглу домовилися про створення двосторонньої комісії істориків та науковців, які будуть займатися спільною історією, в т.ч. базуючись на архівах, які є в наших країнах. Потрібно вивчити оригінали документів та відкривати невідомі сторінки нашої спільної історії, спростовувати стереотипи чи викривлення", - сказав Боднар.

Дипломат нагадав про віднайдений раніше у турецьких архівах оригінал Брест-Литовського мирного договору.

"Південний напрямок зовнішньої політики та загалом взаємодія з півднем традиційно була важливою для України, але історія цього виміру поки не до кінця розкрита та описана, тому маємо багато чого вивчати. Туреччина готова до співпраці у цьому напрямку", - наголосив посол.

Він зауважив, що встановлення Президентом України в Україні 28 липня Днем Української державності також свідчить про особливу увагу з боку держави до історії України.

Ще одним важливим напрямком роботи в культурній дипломатії лишатиметься мовне питання, нагадав дипломат.

"Мовний трек став загальнодержавним, і ми зацікавлені у співпраці з Асоціацією турецької мови, зокрема у питанні використання топонімів та правильної їх транслітерації, використання сучасної української мови при перекладі, взаємодії у лінгвістичних питаннях", - сказав Боднар.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.