На Полтавщині виявили пам’ятник комуністичному діячеві, причетному до збиття пасажирського “Боїнга”

Про порушення декомунізаційного законодавства повідомив ветеран російсько-української війни з Хорола Олександр Стеценко.

Про це розповів "Новинам Полтавщини" сіпвробітник Північно-східного міжрегіонального відділу УІНП Олег Пустовгар. З цього приводу він звернувся на гарячу урядову лінію Кабміну.

 
колаж: "новинарня"

"Нагадав чиновникам, що відповідно Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", до символіки комуністичного тоталітарного режиму віднесено зображення, пам'ятники, пам'ятні знаки, написи, присвячені подіям, пов'язаним з діяльністю комуністичної партії.

За своєю злочинною сутністю комуністичний режим і нацистський режим були однаковими, а методи здійснення ними державної репресивної політики – тотожними", – зазначив регіональний представник УІНП.

 

 

Третяк Іван Мусійович (1923–2007) – особа, яка обіймала керівні посади в комуністичній партії та вищих органах державної влади СРСР (у 1976–1984 роках – командуючий військами Далекосхідного військового округу; 1986–1987 роках – заступник міністра оборони СРСР – головний інспектор МО СРСР; у 1987–1991-му – заступник міністра оборони СРСР – головнокомандуючий Військами протиповітряної оборони.

У 1983-му віддав наказ збити пасажирський "Боїнг 747" південнокорейської авіакомпанії Korean Air Lines, що відхилився від курсу. Внаслідок інциденту загинули 23 члени екіпажу і 246 пасажирів, серед яких багато дітей.

Олег Пустовгар зажадав від виконкому Хорольської міської ради виконати вимоги чинного законодавства у частині проведення демонтажу пам'ятника І.Третяку. А ще рекомендував Хорольській міській раді забезпечити передачу пам'ятника до комунального закладу Сумської обласної ради "Державний історико-культурний заповідник у м. Путивлі".

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.