На Полтавщині виявили пам’ятник комуністичному діячеві, причетному до збиття пасажирського “Боїнга”

Про порушення декомунізаційного законодавства повідомив ветеран російсько-української війни з Хорола Олександр Стеценко.

Про це розповів "Новинам Полтавщини" сіпвробітник Північно-східного міжрегіонального відділу УІНП Олег Пустовгар. З цього приводу він звернувся на гарячу урядову лінію Кабміну.

 
колаж: "новинарня"

"Нагадав чиновникам, що відповідно Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", до символіки комуністичного тоталітарного режиму віднесено зображення, пам'ятники, пам'ятні знаки, написи, присвячені подіям, пов'язаним з діяльністю комуністичної партії.

За своєю злочинною сутністю комуністичний режим і нацистський режим були однаковими, а методи здійснення ними державної репресивної політики – тотожними", – зазначив регіональний представник УІНП.

 

 

Третяк Іван Мусійович (1923–2007) – особа, яка обіймала керівні посади в комуністичній партії та вищих органах державної влади СРСР (у 1976–1984 роках – командуючий військами Далекосхідного військового округу; 1986–1987 роках – заступник міністра оборони СРСР – головний інспектор МО СРСР; у 1987–1991-му – заступник міністра оборони СРСР – головнокомандуючий Військами протиповітряної оборони.

У 1983-му віддав наказ збити пасажирський "Боїнг 747" південнокорейської авіакомпанії Korean Air Lines, що відхилився від курсу. Внаслідок інциденту загинули 23 члени екіпажу і 246 пасажирів, серед яких багато дітей.

Олег Пустовгар зажадав від виконкому Хорольської міської ради виконати вимоги чинного законодавства у частині проведення демонтажу пам'ятника І.Третяку. А ще рекомендував Хорольській міській раді забезпечити передачу пам'ятника до комунального закладу Сумської обласної ради "Державний історико-культурний заповідник у м. Путивлі".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.