Спецпроект

У Києві з'явиться вулиця Ґарета Джонса – журналіста, що розповів світу про Голодомор

30 липня на пленарному засіданні Київради депутати підтримали найменування проєктного провулку на честь журналіста Ґарета Джонса.

Про це повідомляє прес-служба Київради.

 

У Шевченківському районі столиці з'явиться провулок, який носитиме ім'я британського журналіста Ґарета Джонса (досі провулок Проєктний 13120). Він був одним із перших західних кореспондентів, які своїми публікаціями донесли світові правду про Голодомор мільйонів людей в Україні у 1932-1933 роках.

29 березня 1933-го Гарет Джонс скликав у Берліні прес-конференцію, на якій вперше публічно заявив про катастрофічний голод в Україні. Прес-реліз передрукували провідні світові видання, зокрема New York Evening Post та Manchester Guardian.

Ідею перейменування підтримали 104 особи, лише двоє проголосували проти. Громадське обговорення відбувалося на сайті КМДА з 19 березня по 19 травня 2019 року.


Також депутати перейменували:


вулицю Димитрова на честь українського художника Никифора Дровняка (Деснянський район);


площу між вулицями Євгена Сверстюка та Раїси Окіпної назвали ім'ям Сергія Набоки (Дніпровський район). Це український журналіст, правозахистик та дисидент.


Київрада присвоїла нові назви низці безіменних вулиць та провулків:


1) Безіменний провулок з проєктною назвою "провулок Островського" назвали на честь видатного українського поета Якова Щоголева (Дарницький район).


2) Проєктний провулок 13115 перейменовано на провулок Милославський (Деснянський район).


3) Вулицю проєктну 12637 – на вулицю Куричівську (Деснянський район).


4) Вулицю проєктну 12638 – на вулицю Ковпитську (Деснянський район).


5) Вулицю проєктну 13059 – на вулицю Стигольську (Деснянський район).


6) Вулицю проєктну 12639 – на вулицю Помильську (Деснянський район).


7) Вулицю проєктну 13079 – на вулицю Пляхівську (Деснянський район).


8) Провулок без назви від вулиці Любомирівської до тупика – на провулок Парашутистів (Святошинський район).

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.